Від Міленіуму до Леніна: офіційні комеморативні заходи та практики на Закарпатті в період "короткого століття"

Запрошуємо на лекцію Павла Леня, що розпочне новий сезон публічної програми "І буде місто…".

Територія Закарпаття розвивалася в культурній орбіті декількох центральноєвропейських держав, але тривалий час вважалася екзотичною периферією знаною під різними іменами. Починаючи з другої половини ХХ століття, ця частина Карпат починає вабити дослідників національних ідентичностей. За висловом історика Івана Лисяка-Рудницького вона була "… виправданням для захоплюючих досліджень… та містила чимало універсальних вартостей", представляючи в мініатюрі цілу Європу. Дослідників, зокрема, цікавили способи переформатування мультикультурного населення Угорського королівства дуалістичної Габсбурзької імперії в єдину політичну націю, а крім того розвиток і конкуренція етнонаціональних та державних проєктів, що розвинулися на території краю у період так званого "короткого ХХ століття".

Лекція зосередиться на питаннях переконфігурації офіційних комеморативних політик через призму практик та регіональних особливостях, звертаючись до прикладу Закарпаття. Головним фокусом презентації будуть воєнні меморіали радянського часу (1944-1991) і пов'язані з ними ритуали та практики довкола них. Лектор представить їх у ширшому контексті гомогенізаційних процесів, спершу угорської, а пізніше й чехословацької влади, що формували та коригували символічний/меморіальний простір. Такий ширший контекст дозволяє побачити структурні подібності та повторювані практики, наприклад, звичні топонімічні перейменування та встановлення пам'ятників на площах чи вулицях населених пунктів та поза їх межами. Водночас такий ширший підхід допоможе оприявнити і відмінності. Окрім схожих політик перейменування та появи численних меморіалів радянська влада відмітилась активним втручанням у сферу сімейної і календарної обрядовості, чого не спостерігалося в угорський та чехословацький періоди політичного розвитку краю.

Насамкінець, лекція запропонує не лише реконструкцію офіційної історії таких пам'ятників, але й покаже "низові рефлексії" на їхню появу у публічних просторах міст та сіл регіону, поступові трансформації як самих меморіалів, так і громадського ставлення до них упродовж останніх десятиліть радянської влади та вже в період незалежності. У цьому контексті окремим питанням, яке варто осмислити, є проблема сучасної "деколонізації та декомунізації" символічного простору, а також суспільний резонанс щодо цього процесу.

Зображення

Верхнє: пам'ятник у с. Середнє в Закарпатській області (наразі демонтований) / ДАЗО, фонд 3933, оп.1, спр. 592

Галерея: Оля Климук