До 15 липня триває зголошення на участь у конференції  “Численні цифрові життя міської історії”, що досліджує методологічні зв’язки між міською історією та цифровою гуманітаристикою. Її мета — осмислити складність історії міста і культурних чи соціальних контекстів у ньому за допомогою цифрових інструментів. 

Until July 15, we are accepting applications for the conference “Many Digital Lives of Urban History,” which explores the methodological connections between urban history and the digital humanities. Its goal is to examine the complexity of a city’s history and its cultural and social contexts using digital tools.

У межах проєкту “REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину” розпочинається грантова програма, що має на меті підтримати ініціативи в громадах, які досліджують, осмислюють, зберігають і розвивають мультикультурну спадщину як ресурс для порозуміння та стійкості. Дедлайн подання: 30 липня.

As part of the “REHERIT 2.0: Shared Responsibility for Shared Heritage” project, a grant program is launching to support community initiatives that explore, reflect on, preserve, and develop multicultural heritage as a resource for understanding and resilience. Application deadline: July 30. (In Ukrainian) 

8 липня о 15:00 запрошуємо на міський семінар за участі Романа Коваля про те, як практики документування воєнних злочинів організовують співвідношення між логікою доказу та логікою пережитого, як вимога доказовості впливає на структуру джерела та що це означає для розуміння факту й майбутнього історичного письма.

On July 8 at 15:00, we invite you to an Urban Seminar with Roman Koval on how practices of documenting war crimes shape the relationship between the logic of evidence and the logic of experience, how the requirement for evidence affects the structure of a source, and what this means for our understanding of the facts and for future historical writing. 

15 липня о 18:30 Владислава Москалець прочитає лекцію про Бориславську нафтову мрію, яка попри стрімкий успіх співіснувала з реальними проблемами, серед яких був брак інфраструктури та безпеки на копальнях. Криза єврейських робітників у Бориславі та загальна бідність змусили заново переосмислити питання приналежності і майбутнього галицьких євреїв.  

On July 15 at 18:30, Vladyslava Moskalets will give a lecture on the Boryslav oil dream, which, despite its rapid success, was accompanied by real problems, including a lack of infrastructure and safety at the mines. The crisis facing Jewish workers in Boryslav and widespread poverty forced a reevaluation of the question of belonging and the future of Galician Jews.

16 липня о 18:30 запрошуємо на розмову Марсі Шор та Уляни Кирчів про формування канонів та про неочевидні інтелектуальні історії та життєписи Ірени Кронської та Петра Равича. Як нам бути уважнішими до людей, які не є частиною усталених канонів? Як писати про них, не підважуючи їхньої ролі, без патерналізму і ієрархізації? Що про нас кажуть прогалини у нашому знанні?

On July 16 at 18:30, we invite you to a conversation with Marci Shore and Ulyana Kyrchiv about the formation of canons and the lesser-known intellectual histories and biographies of Irena Kronska and Petro Ravych. How can we be more attentive to people who are not part of established canons? How can we write about them without undermining their roles? What do the gaps in our knowledge say about us?

20 липня о 16:00 відбудеться міський семінар за участі Надії Пастух, під час якого дослідниця проаналізує, як функціонує невіра в ранніх воєнних наративах, як вона артикулюється, яким цілям служить і як опирається на наявні культурні репертуари для опису екстремальних подій. 

On July 20 at 16:00, during the Urban Seminar Nadiia Pastukh will analyze how disbelief functions in early war narratives, how it is articulated, what purposes it serves, and how it draws on existing cultural repertoires to describe extreme events.

25 липня об 11:00 запрошуємо на міську прогулянку з Інною Золотар, що розгортатиметься навколо постаті Рахелі Ауребах – авторки хроніки Варшавського ґетто, членкині “Онег Шабат”, львівської публічної інтелектуалки. Під час прогулянки ми поговоримо про її шляхи та перехрестя, родину та спільноту, вибори та виклики. А також про те, де шукати Львів в діяльності Ауербах, а де можна знайти сліди Рахелі у Львові. 

On July 25 at 11:00, we invite you to join a city walk with Inna Zolotar, which will focus on the life of Rachel Auerbach—author of the chronicle of the Warsaw Ghetto, member of “Oneg Shabbat,” and a public intellectual. During the walk, we’ll talk about her journey and the crossroads she faced, her family and community, her choices and challenges. We’ll also discuss where to find traces of Lviv in Auerbach’s work, and where to find traces of Rachel in Lviv.

Протягом квітня-грудня 2026 року триває серія онлайн-семінарів, що розгортається на перетині історії насильства, суспільства, інфраструктури, пропаганди та відповідальності. Її метою є переосмислення сучасних історіографічних парадигм та підходів до дослідження випадків створення ґетто на окупованих територіях на схід від Генерального губернаторства, таких як Волинь, Галичина, Генеральний округ Литва, Закарпаття та Трансністрія. Однією з головних цілей цієї серії є розробка нових концепцій та методів інтерпретації відомих та нових першоджерел.

From April to December 2026, a series of online seminars will be held, exploring the intersection of the history of violence, society, infrastructure, propaganda, and accountability. It aims to reconsider current historiographical paradigms and approaches to studying the history of ghettos by looking at different, often understudied, occupation zones in Nazi- and Nazi-allies occupied Europe.  One of the main objectives of this seminar series is to develop new concepts and methods for interpreting known and new primary sources.

Наприкінці травня у видавництві “transcript Verlag” вийшов англійський переклад збірки інтерв’ю “Розмови з тими, хто питає про війну” (2024). Видання є першим у циклі публікацій “Історії війни: серія про документування та архівування”, які стосуються різних аспектів роботи у радикально відкритому і загроженому моменті. Запрошуємо дізнатись більше про видання за посиланням. 

In late May, “transcript Verlag” published an English translation of the interview collection “Conversations with Those Who Ask About War” (2024). This publication is the first in the “Stories of War: A Series on Documentation and Archiving” that addresses various aspects of work in a radically open and threatened moment. We invite you to learn more about the publication by following the link.

Українське видання важливої монографії історикині та дослідниці театру Мейгіл Фавлер (у перекладі Ярослави Стріхи) про складні стосунки між мистецтвом та державою в радянській Україні у 1920–1930-х роках через колективну біографію митців та чиновників, які творили культуру у розмаїтому середовищі Харкова того часу. Видання спільно підготували видавництво “Родовід” та Центр міської історії. За посиланням Ви можете придбати примірник. 

The Ukrainian edition of the important monograph by the historian and theater scholar Mayhill Fowler (translated by Yaroslava Strikha) about the complex relationship between art and the state in Soviet Ukraine in the 1920s and 1930s through a collective biography of artists and officials who created culture in the diverse environment of Kharkiv at that time. The publication was jointly produced by Rodovid Publishing House and the Center for Urban History. You can purchase a copy via the link.

Історикиня мистецтва та кураторка, спеціалізується на візуальній культурі України та Центрально-Східної Європи на початку ХХ століття. Наразі працює над монографією про еволюції українських декоративних практик та народного мистецтва у першій половині ХХ століття. Під час резиденції в Центрі проводитиме архівні дослідження у львівських установах, пов’язаних із цим проєктом. 

An art historian and curator specializing in the visual culture of Ukraine and Central and Eastern Europe in the early 20th century. She is currently working on a monograph about the evolution of Ukrainian decorative arts and folk art in the first half of the 20th century. During her residency at the Center, she will conduct archival research at institutions in Lviv related to this project.

Соціологиня, випускниця Collegium Civitas у Варшаві, аспірантка Докторської школи соціальних наук Лодзького університету. Під час резиденції у Центрі працює над проєктом, метою якого є виведення на перший план голосів, які часто залишаються поза увагою, та підкреслення того, що літні жінки — це не лише об’єкти допомоги, а й носії історичної пам’яті та суб’єкти творення смислів в умовах розриву та вимушеного переміщення.      

A sociologist, a graduate of Collegium Civitas in Warsaw, and a doctoral student at the Doctoral School of Social Sciences at the University of Łódź. During her residency at the Center, she is working on a project aimed at bringing to the forefront voices that are often overlooked and emphasizing that older women are not merely recipients of aid, but also bearers of historical memory and agents of meaning-making in the context of disruption and forced displacement.      

Аспірантка та стипендіатка програми Фулбрайта для аспірантів в Університеті Сент-Ендрюса. Під час резиденції в Центрі вона працює над дисертацією “Сила впливу та участь у музейному контексті: як українські музеї використовують партисипативні методи в програмах взаємодії з громадськістю”: проводить інтерв’ю з музейниками та працівниками культури, відвідує культурних установ у Львові та околицях. 

She is a PhD candidate and Fulbright Postgraduate award recipient at the University of St Andrews. During her residency at the Center, she is working on her dissertation, “Power and Participation in the Museum Context: How Ukrainian Museums Utilize Participatory Methods in Public Engagement Programs”; she is conducting interviews with museum professionals and cultural workers and visiting cultural institutions in Lviv and the region.

Професор, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України. З 1996 року працює в Херсонському державному університеті; наразі – на посаді професора кафедри ботаніки. У рамках стипендії з документування та архівування війни LivArch у Центрі міської історії вивчає вплив війни на біорізноманіття на об’єктах культурної спадщини в межах Херсонської області

Professor, Doctor of Biological Sciences, Honored Scientist and Engineer of Ukraine. He has been working at Kherson State University since 1996; he currently serves as a professor in the Department of Botany. As part of the LivArch scholarship for documenting and archiving the war, he is studying the impact of the war on biodiversity at cultural heritage sites in the Kherson region at the Center for Urban History.

Україна Модерна | Есей Інни Золотар про територію Янівського табору та (не)присутність пам’яті про нього у просторі міста.

Україна Модерна | An essay by Inna Zolotar on the site of the Janowska Camp and the (non)presence of its memory in the urban landscape. (In Ukrainian)