"Діти вулиць": безпритульність та сиротинці в містах 1920-1930-х років
Артем Харченко
Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського1.5.2024, 18:30
Конференц-зал Центру міської історії
Запрошуємо на лекцію Артема Харченка, яка відбудеться в межах серії лекцій "І буде місто…"
Сиротинець був модерною практикою опіки над дитиною, ідеологію якої можна описати як "дисциплінарну владу", за Мішелем Фуко. Виховання "зразкової дитини" через систему сиротинців, за участі підготовлених фахівців, стало поширеною практикою в країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період. У радянській державі такі практики колективного виховання мали свої особливості та були зумовлені потужною ідеологічною індоктринацією всіх причетних до процесу. Іншою особливістю був вплив політики "коренізації", реалізацію якої можна простежити на прикладі окремих сиротинців.
Під час лекції Артем Харченко проаналізує колективні портрети дітей, які перебували в сиротинцях радянської України у 1920-1930-х роках, а також працівників та працівниць цих закладів. Дослідник розгляне, як виглядав міський простір Харкова, як столиці, а також Києва, Чернігова, Одеси та Херсону для дітей із сиротинців, та які елементи його наповнювали. Значна кількість цих складових, як от залізничні вокзали, продуктові крамниці тощо, відтворює для нас модернізаційні зміни в українських містах, що тривали впродовж попередніх десятиліть.
Сиротинець в очах суспільства наче виглядав тим простором, у який держава або ж відповідальні інституції мали помістити "безпритульного", і таким чином убезпечити добропорядних громадян від проблем, "виправивши" його. В той же час, стійка асоціація "сиротинець-безпритульний" не працює, коли ми розглядаємо її із перспективи та уявлень дітей і реалій їх вуличного життя. Сиротинець був лише однією із локацій, бажаною за певних обставин, чи такою, від якої тікали. Увага до численних дитячих історій того часу дає можливість більше дізнатися про трансформації, які переживало українське суспільство в міжвоєнний період в УРСР.
Модеруватиме лекцію дослідниця Центру Ірина Склокіна.
Артем Харченко
Харківський національний університет мистецтв імені І. П. КотляревськогоДоцент на кафедрі мистецької освіти та гуманітарних дисциплін в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського, вивчав історію в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Захистив кандидатську дисертацію, присвячену історії родини в Харківському регіоні в XIX ст. Брав участь в освітніх програмах в США, Франції, Німеччині. Серед останніх публікацій – розділи у колективній монографії “Умань. (Не) знані історії міста”, Харків, 2021.
Ірина Склокіна
Центр міської історіїІсторикиня, кандидатка історичних наук, дослідниця Центру міської історії. Серед дослідницьких інтересів: радянська та пострадянська політика пам’яті, історична спадщина, музеєзнавство, усна історія. У Центрі міської історії займається історичною спадщиною, зокрема індустріальною та радянською спадщиною Донбасу та Львова.
Зображення
Верхнє: Вихованці дитячого будинку. У центрі – директорка дитбудинку Н. Я. Соніна., 1932 р.
