Від швидких реакцій до утриваленого дослідження: творення архіву усних свідчень війни

Запрошуємо на лекцію Наталі Отріщенко, що продовжує публічну програму "Джерело як вибір".

Інтерв'ю – це метод, який об'єднує різні темпоральності. Під час нього люди пригадують минуле, міркують про теперішнє, висловлюють побажання щодо майбутнього. Проте коли диктофон уже вимкнений, цифрові записи розмов отримують життя в нових контекстах і ситуаціях. Як учасники і учасниці проєктів з документування війни уявляють майбутнє своїх свідчень? Чим є для них архів інтерв'ю? Для яких цілей вони б хотіли, щоби ці розмови були використані?

Навесні 2022 року команда Центру міської історії розпочала низку документаційних проєктів. Один із них, "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни", мав на меті зафіксувати і зберегти повсякденний вимір проживання війни тими людьми, які стали вимушено переміщеними або ж переорієнтували своє професійне життя на волонтерство. Ця ініціатива була однією зі швидких реакцій на виклик повномасштабного російського вторгнення. Водночас вона від початку планувалася як перший етап учасницького та утриваленого дослідження, підсумком якого мав би стати цифровий архів усних свідчень війни.

На основі інтерв'ю-продовження з людьми, чиї розповіді команда ініціативи "24.02.22, 5 ранку" записувала навесні та влітку 2022 року і з ким знову зустрілася у 2024 році, Наталя окреслить специфіку сприйняття людьми документаційної роботи. Вона говоритиме про різні рівні архівування, на яких вчені, які практикують учасницькі дослідження, повинні враховувати побажання оповідачів й оповідачок: узгодження пріоритетів, встановлення загальних принципів роботи і розробка практик збереження, доступу й використання записів. Також дослідниця доводитиме, що включення до ситуації інтерв'ю рефлексії про майбутнє запису, яка виходить за межі обговорення і підписання інформованої згоди, дозволяє побудувати більш нюансований підхід до тривалої роботи з історіями війни.

Подія відбудеться українською мовою.

Подія відбувається у межах публічної програми Центру міської історії з документування досвіду насильства та воєнних дій "Джерело як вибір". 

Під час зустрічей програми дослідники та дослідниці діляться роботою з різними джерелами про війну і масове насильство впродовж XX-XXI століть. Вибір щодо творення і збереження джерел може бути одним з інструментів втілення цього насильства або ж навпаки — протистояння йому. А наш вибір говорити про ці події через призму тих чи інших джерел, творити поле, в якому складне минуле житиме у теперішньому і майбутньому. 

Зображення

Верхнє: Джордж Іванченко / колекція "Візуальна документація війни" / Міський медіаархів Центру міської історії

Галерея: Марія Вараницька