24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни

березень 2022 – дотепер

24 лютого 2022 року, 5 ранку поділило життя людей в Україні на "до" і "після". Цього дня президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "військової операції" і розпочав повномасштабну війну з бомбардуваннями, ракетними ударами, артилерійським обстрілом міст, вторгненням бронетехніки та військових. Війна спричинила жахливі руйнування, смерті і страждання, мільйони людей були змушені покинути свої домівки (за оцінками Агентства ООН у справах біженців – третина населення України), мільйони опинилися в окупації чи виживають у безпосередній близькості до фронту. Жителі й жительки різних куточків країни мобілізувалися – кожен у своїй сфері діяльності – для протидії вторгненню і допомоги тим, хто її потребує. 

На початку березня 2022 року академічні організації в Україні, Польщі, Люксембурзі та Великобританії об’єднали свої зусилля для реалізації проєкту документування під назвою "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни". Ситуація в Україні швидко змінювалася, і ми поставили собі за мету зафіксувати людські досвіди, щоб їх можна було заархівувати та зберегти для майбутнього. Ми розуміли низку безпекових, етичних і методологічних викликів, пов’язаних із такого типу проєктами. Водночас, як показали усні історики та дослідниці культурної пам’яті, особисті свідчення з часом змінюються, викристалізуючись в інституційних формах і формалізуючись у висловлюванні. Спільно з колегами, які мають досвід дослідницької роботи у ситуаціях радикального насилля, ми випрацювали максимально гнучкий інструментарій, протоколи роботи зі складними емоціями, всіляко мінімалізували ризики включення вразливих оповідачів і оповідачок, проводили розмови лише там, де це було виправдано з погляду безпеки. Із кожним і кожною, кого ми записали для цього проєкту, ми домовилися про повторну зустріч.

За шість місяців роботи – між серединою березня і серединою вересня 2022 року – ми зібрали понад 150 історій. Кожна з них відкриває низку сюжетів, які стосуються повсякдення війни. Це історії про життя під обстрілами і переосмислення цінності соціального, про евакуацію і географію, яка набула нової матеріальності, про дім і мереживо спогадів, якими ми прив’язані до простору, про застиглий і відібраний час, про орієнтацію в інформаційних потоках, про тілесність, про пошуки свого місця, про страх, любов, довіру і надію. Разом із оповідачами й оповідачками ми рухаємося через вододіл 24 лютого 2022 року, але в потоці війни повертаємося і до 2014 року. Люди самі вирішують, куди спрямувати свою історію, на що звертати увагу, а наші питання слугують радше уточненнями до цієї розповіді. Ця відкритість творить поле для появи найрізноманітніших деталей, що показують проживання людьми воєнної реальності.

В рамках ініціативи "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни" ми окремо записували історії вимушеної міграції викладачів і викладачок вищих навчальних закладів (координація Ірини Пятницькової). Протягом жовтня – грудня 2022 р. провели 16 розмов з освітянами з Донецька, Маріуполя, Дніпра, Миколаєва, Одеси, Сум, Чернігова, Харкова, Острога, Києва, які поділилися досвідами адаптації навчального процесу до воєнних умов, особливостями самоорганізації та організації студентів і студенток у кризовий час. Заплановані також розмови з представниками і представницями ініціатив відбудови (координація Марії Грищенко) та реабілітації (координація Валентини Шевченко).

Навесні і влітку 2022 року ми проводили щотижневі методологічні семінари-навчання для інтерв'юерів і інтерв'юерок за участі науковців і дослідниць, які працюють із темами травми, насильства і війни у глобальному контексті. Регіональні команди долучалися до щотижневих супервізійних зустрічей, учасники й учасниці проєкту також отримували психологічну підтримку.

Міжнародна мережа інституцій, які доєдналися до втілення документаційної ініціативи, складається з таких партнерів та національних керівників проєктів:

  • Центр міської історії, д-р Софія Дяк (для України)
  • Інститут філософії та соціології Польської академії наук, д-р Анна Вилегала (для Польщі)
  • Польське товариство усної історії, д-р Марцін Яжонбек (для Польщі)
  • Університет Сент-Ендрюс, д-р Вікторія Донован (для Великобританії)
  • Центр сучасної та цифрової історії Люксембурзького університету, проф. д-р Махтельд Венкен (для Люксембургу)
  • Програма публічної історії університету заочного навчання у Хагені, др. Фелікс Акерманн
  • Центр дослідження сучасної історії у Гамбурзі (FZH), др. Лінде Апель
  • Університет Людвіга-Максиміліана у Мюнхені, др. Ірина Клименко

Головною дослідницею проєкту є д-р Наталія Отріщенко.

Генеральним контролером даних у розумінні GDPR в ЄС є проф. д-р Махтельд Венкен.

До роботи в українській команді в різний час долучалися: Діана Воннак, Євген Горб, Марія Грищенко, Оксана Дудко, Наталія Зіневич, Мирослава Ляхович, Роман Молдавський, Вікторія Панас, Сергій Пахоменко, Ірина Пятницькова, Артем Харченко, Валентина Шевченко, Дана Яковенко.

КОНСУЛЬТАТИВНА РАДА

  • Лукаш Бєдка (клінічний психолог)
  • Неріна Вайс (Інститут праці та соціальних досліджень Фафо)
  • Хана Кубатова (Карлов університет)
  • Дарія Маттінглі (Кембриджський університет)
  • Івана Мачек (Стокгольмський університет)
  • Стівен Нарон (Єльський університет)
  • Вікторія Середа (Інститут народознавства НАНУ)

АКАДЕМІЧНА РАДА

  • Мачей Вирва (Центр Мєрошевського)
  • Євген Головаха (Інститут соціології НАНУ)
  • Марина Гримич (письменниця, антропологиня)
  • Барбара Енгелькінг (Польський центр дослідження Голокосту)
  • Тетяна Журженко (Віденський університет)
  • Катерина Кралова (Карлів університет)
  • Даріуш Стола (Інститут політичних досліджень ПАН)
  • Олеся Хромейчук (Український Інститут Лондон)
  • Наталія Черниш (Львівський національний університет імені Івана Франка)

Фінасова підтримка ініціативи: Фундація Кербера (Körber Stiftung), донація Річарда Ланґстафа, Лундський університет (Фундація Ейнара Гансена).

Восени 2022 року ініціатива отримала підтримку від Дому європейської історії і Фундації польської науки.

Із січня 2024 року ініціативу було формалізовано у проєкт "U-CORE: Дослідження збирання, збереження, аналізу та оприлюднення українських свідчень війни 2022 року" у співпраці Центру міської історії з Інститутом філософії та соціології Польської академії наук і Люксембурзьким Центром сучасної та цифрової історії.

Події:

Презентації в рамках ініціативи:

Публікації в медіа:

Академічні публікації:

  • Пятницькова, І. (2022). Інформаційний потенціал для історичної науки документаційних ініціатив з фіксації досвідів війни Росії проти України / Міжнародний журнал Право і Суспільство 6, 179-188.
  • Shumylovych, B.; Makhanets, O.; Nazaruk, T.; Otrishchenko, N.; & Brunow, D. (2022). Preserving the now! Mediating memories and archiving experiences in Ukraine / NECSUS European Journal of Media Studies. #Materiality, 11 (2), 126–49.

Зображення:

Верхнє: George Ivanchenko


Дослідницькі проекти


Інші дослідницькі фокуси

Візуальні режими, матеріальності та технології

Візуальні режими, матеріальності та технології

Цей дослідницький фокус пов'язаний з візуальними практиками та історичними чи соціальними способами бачення. В його межах ми зосереджуємося на вивченні історичних змін у технологіях, уяві та політиці, а також на тому, як вони впливають на трансформацію візуальних практик і чутливості.

Детальніше
Візуальність та історичні дослідження

Візуальність та історичні дослідження

В рамках даного дослідницького фокуса Центру ми реалізовуємо проєкти у галузі візуальності та архівування візуальних медіа. Ми аналізуємо змінну історичну позицію спостерігача, вивчаємо апарати візуальних практик, зосереджуємо увагу на корпореальності та матеріальності візуальної культури.

Детальніше
Історизуючи міські медіа та комунікативне місто

Історизуючи міські медіа та комунікативне місто

Серед основних питань дослідницького фокуса: як можна історизувати міський ландшафт як медіаландшафт? Як ми бачимо минуле міста, якщо дивимося на нього як на медіатизовану комунікаційну практику, інфраструктуру взаємодії? Що включається, а що випадає з нашого наративу про минуле міста?

Детальніше
Міста, війни та відновлення

Міста, війни та відновлення

Цей дослідницький фокус об'єднує дослідження форм та форматів, пов'язаних із вивченням та практикуванням минулого з міської перспективи і в міських умовах.

Детальніше
Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Цей дослідницький фокус охоплює кілька окремих проектів, а також пов'язані ініціативи, що аналізують спадщину як сукупність концепцій, дискурсів і практик, а також інституційні та дискурсивні структури.

Детальніше
Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті

Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті

Це дослідження має на меті розширити наше розуміння того, як інфраструктура формує творчу культуру в сучасному місті.

Детальніше
Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність

Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність

У рамках цього дослідження планових міст, містечок і районів у соціалістичних суспільствах ми вивчаємо погляди планувальників, експертів та керівників, які брали участь у будівництві та досвідченні планового урбанізму.

Детальніше
Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Дослідження двох світових воєн ХХ ст., які радикально змінили життя окремих людей, спільнот, суспільств і держави, спричинило появу великого обсягу наукової літератури, різної за своїм дисциплінарним спрямуванням і географічним походженням.

Детальніше
Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту

Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту

Цей дослідницький фокус розширює усталені підходи до історії модерного Львова, центрованій на історії формування національних спільнот, через звернення до інших категорій соціальних поділів: гендеру, віку, класу, групи.

Детальніше