Голокост у містечку Здолбунів: передумови, перебіг та вшанування пам'яті
Петро Долганов
27.2.2025, 18:30
Конференц-зал Центру міської історії
Запрошуємо на лекцію Петра Долганова та презентацію його книги "Життя та загибель єврейської громади Здолбунова", яка відбудеться в межах публічної програми "Джерело як вибір".
28-31 серпня 1942 відбулося засідання комісарів округу "Волинь-Поділля", однієї з одиниць німецького окупаційного адміністратративно-територіального управління Райхскомісаріат Україна (Reichskommissariat Ukraine). На цій зустрічі було прийнято імплементаційне рішення-домовленість про вбивство всіх євреїв регіону впродовж наступних п’яти тижнів. Це одна з ключових точок у хронології організації геноциду євреїв у західній Волині, яка включала як несистемні акти насильства проти євреїв вчинені німецькими солдатами, айнзацгрупами й місцевою поліцією, так і організовані акції ліквідації гетто та масових розстрілів. Історія Голокосту у Здолбунові слідує як загальним тенденціям характерним для цього регіону, так і випадає з цього регіонального контексту. Наприклад, після актів насильства проти євреїв влітку 1941 року, вчинених солдатами німецької армії, підрозділами СД з залученням місцевої поліції, які були характерні для цілого регіону, у містечку не сталося жодного масового вбивства євреїв аж до кінця літа 1942 року. Хоча геттоїзація в західній Волині розпочалася ще в жовтні 1941 року, у Здолбунові гетто виникає аж на початку червня 1942. Попри відмінності у локальній динаміці перебігу Голокосту, фінальний етап та наслідки геноциду як для цього регіону, так і ширше окупованої Європи означали масове вбивство майже усіх євреїв. Здолбунівське гетто було ліквідоване 13 жовтня 1942 року. Лише дуже небагатьом здолбунівським євреям вдалося вижити під нацистською окупацією.
Подія зосередиться на особливостях перебігу й соціальної динаміки Голокосту в Здолбунові, які призвели до вбивства майже усіх євреїв міста. Водночас буде показано способи виживання євреїв, вибори і дії неєврейських мешканців містечка та околиць, траєкторії повоєнних доль тих євреїв, яким вдалося вижити та особливості повоєнної меморіалізації. Під час лекції також обговорюватиметься питання про те, чому так мало єврейських мешканців Здолбунова вціліли.
Лекція базується на багаторічному досвіді дослідження мікроісторії Голокосту в західній Волині, зокрема, висвітленому у книзі "Життя та загибель єврейської громади Здолбунова" (2024), яка простежує історію єврейської громади міста у першій половині ХХ століття, показує співжиття євреїв, українців, поляків і чехів та детально відтворює основні етапи організації геноциду у місті та включає майже погодинний опис події з ліквідації здолбунівського гетто 13 жовтня 1942 року.
Петро Долганов
Кандидат історичних наук, доцент кафедри методики викладання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, співробітник Центру сучасної історії ім. Миколи Гайового, редактор рубрики “Подолання минулого” та запрошений редактор спеціального тематичного числа про голокост часопису “Україна Модерна”. Автор монографії “Свій до свого по своє: соціально-економічний вимір націєтворчих стратегій українців у міжвоєнній Польщі” (Рівне, 2018). Автор циклу публікацій з історії Голокосту в містах та містечках західної Волині “Життя та загибель єврейських громад”.
Подія відбувається у межах публічної програми з документування досвіду насильства та воєнних дій "Джерело як вибір", яка організована Центром міської історії у співпраці з EHRI. Під час зустрічей дослідники та дослідниці діляться роботою з різними джерелами про війну і масове насильство впродовж XX-XXI століть. Вибір щодо творення і збереження джерел може бути одним з інструментів втілення цього насильства або ж навпаки — протистояння йому. А наш вибір говорити про ці події через призму тих чи інших джерел творить поле, в якому складне минуле житиме у теперішньому і майбутньому.
Зображення
Верхнє: сучасний вигляд одного з будинків, що розміщувався на території здолбунівського гетто / Здолбунів, 08.7.2024 / фото Марини Долганової
Галерея: Богдан Ємець
