Вільча: коротка історія подвійного переселення

Др-ка Вікторія Науменко

Фернуніверситет в Хагені

4.8.2026, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Селище Вільча на північному заході Харківської області — унікальний об'єкт для дослідження вимушеного переселення: воно було засноване у 1992 році як другий дім для переселенців із однойменного села, розташованого за 40 км від Чорнобильської АЕС у зоні безумовного відселення. Впродовж 1993–1996 років близько 2000 колишніх мешканців чорнобильської Вільчі отримали нове житло на Харківщині, де згодом оселилися також вимушені переселенці з окупованих у 2014 році територій Донецької та Луганської областей. Російська окупація 2022 року, подальші бойові дії та тактика “випаленої землі” під час контрнаступу 2024 року призвели до повного знищення населеного пункту та евакуації його останніх мешканців. Так Вільча вдруге за своє існування перетворилася на селище-привид.

Під час лекції, що продовжує публічну серію "Джерело як вибір”, поговоримо про методологічні можливості усної історії як джерела для вивчення досвіду подвійного вимушеного переміщення. Зокрема, про специфіку роботи з наративами людей, які пережили як техногенну катастрофу, так і воєнне насильство: як інтерв’ю дозволяють реконструювати індивідуальні та колективні стратегії виживання, простежити трансформацію травматичного досвіду в часі та виявити спільні риси й відмінності між міграцією, спричиненою Чорнобилем, і міграцією внаслідок війни. Розглянемо усноісторичне джерело не лише як засіб фіксації подій, а й як інструмент, що вимагає особливого етичного та дослідницького підходів.

post picture — Др-ка Вікторія Науменко
Фернуніверситет в Хагені
Постдокторантка з публічної історії у Фернуніверситеті в Хагені (Німеччина). Керувала науковим проєктом “Архів усної історії Чорнобиля” в межах ініціативи Chornobyl History Workshop у Харкові. Була науковою співробітницею Фонду Макса Вебера в Бонні. Упродовж майже десяти років працювала старшою дослідницею в міжнародному архівному проєкті “Радянські в’язні нацизму: перші свідчення” (Soviet Survivors of Nazi Rule: The First Testimonies). Її наукові інтереси охоплюють усну історію, memory studies, migration studies, war studies та дослідницько-освітні проєкти, присвячені Другій світовій війні, Чорнобилю та вимушеному переселенню.

Публічна програма "Джерело як вибір" організована Центром міської історії у партнерстві з Documenting Ukraine / Інститут гуманітарних наук (IWM) та Дослідницьким Центром Україна / Фонд Макса Вебера.

Під час зустрічей дослідники та дослідниці діляться роботою з різними джерелами про війну і масове насильство впродовж XX-XXI століть. Вибір щодо творення і збереження джерел може бути одним з інструментів втілення цього насильства або ж навпаки — протистояння йому. А наш вибір говорити про ці події через призму тих чи інших джерел творить поле, в якому складне минуле житиме у теперішньому і майбутньому.

Зображення

Верхнє: фото залізничного вокзалу у Вільчі / фото Вікторії Науменко