Між галицьким Єгиптом і Палестиною. Криза безробіття та єврейські уявлення про порятунок у нафтовому басейні Борислава

Між галицьким Єгиптом і Палестиною. Криза безробіття та єврейські уявлення про порятунок у нафтовому басейні Борислава

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др-ка Владислава Москалець

Центр міської історії

15.7.2026, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Запрошуємо на лекцію Владислави Москалець, що продовжує публічну серію "І буде місто…".

Бориславська нафтова мрія попри стрімкий успіх співіснувала з реальними проблемами, серед яких брак інфраструктури та безпеки на копальнях. Професіоналізація нафтової промисловості та реформи, пов’язані з новими вимогами безпеки наприкінці ХІХ століття, призвели до масового безробіття серед єврейських робітників і посередників. Вони здебільшого працювали на дрібних підприємствах, а з їхнім закриттям залишилися на вулиці. В 1898 році вулиці Борислава заповнювали натовпи безробітних, що не могли забезпечувати свої родини і не мали можливості знайти нову працю.  

Ця катастрофа викликала занепокоєння віденських політичних лідерів, зокрема Теодора Герцля та Саула Рафаеля Ландау, а також міжнародних організацій, наприклад, фундації барона Гірша і Єврейської колонізаційної асоціації. Лідер сіоністів Теодор Герцль згадував проблему бориславських робітників на Другому сіоністському конгресі у Базелі. Благодійники збирали кошти і намагалися пропонувати рішення порятунку — від спроб працевлаштувати робітників у імперії, до ідей еміграції у США. 

Аналіз інформаційної кампанії в галицькій та віденській єврейській пресі показує, як її лідери, переважно віденські філантропи та інтелектуали, використали випадок з єврейськими робітниками з Борислава для підтримки соціалістичних або сіоністських теорій щодо східноєвропейських євреїв. Водночас кампанія виявила брак розуміння місцевого галицького контексту та нездатність місцевих еліт адекватно реагувати. Це призвело до виникнення утопічних і неефективних проєктів допомоги. Криза єврейських робітників у Бориславі, що розгорталась на фоні загальної бідності, змусила заново переосмислити питання приналежності і майбутнього галицьких євреїв. 

post picture

Др-ка Владислава Москалець

Центр міської історії

Історикиня, дослідниця Центру міської історії. Докторка історичних наук (PhD) Яґелонського університету у Кракові (2017). З 2016 року викладає курси пов’язані з українською та єврейською історією 19 століття, історію споживання та іврит. Старша викладачка кафедри історії Українського Католицького Університету, координаторка програми Єврейських студій. У Центрі Владислава проводить дослідницький проєкт про міські еліти Львова у другій половині XIX на початку XX століття.

post picture

Др-ка Іванна Черчович

Центр міської історії

Модераторка події. Історикиня, кандидатка історичних наук (2014, Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної Академії Наук України), керівниця освітніх проєктів у Центрі. Її наукові зацікавлення зосереджені навколо жіночої і соціальної історій Галичини другої половини 19 століття.

Зображення

Верхнє: Єврейські робітники, м. Борислав, 1910 р. / Зигмунд Ердгайм / колекція Клаудії Ердгайм / Міський медіаархів Центру міської історії