Фундаторка спадщини. Історія Варвари Ханенко на тлі епохи першої глобалізації
Ганна Рудик
11.11.2025, 18:30
Конференц-зал Центру міської історії
Запрошуємо на лекцію Ганни Рудик про історію життя Варвари Ханенко, що відбудеться в межах серії лекцій "І буде місто…"
Варвара Ханенко належить до тих, хто в перші десятиліття ХХ століття активно й продуктивно включилися в процес формування української національної спадщини. Дівчина з родини глухівських купців, яка стала співвласницею найціннішого в підросійській Україні приватного зібрання світового мистецтва, наприкінці життя заснувала музей, що перетворив Київ на культурну метрополію.
Історія Варвари Ханенко – це історія про становлення української людини культури в дивовижну епоху першої глобалізації. Як відбувалося це становлення? Які люди і середовища зростили Варвару, визначили напрямки її зацікавлень і стали джерелами її внутрішньої енергії? Ми простежимо різні грані її особистості та ролі — як колекціонерки старого мистецтва, ініціаторки підтримки українських народних традицій і кустарного руху, прогресивної управительки маєтків, патронеси освіти, культури й соціальних змін у селі. Величезні моральні випробування випали на її долю у роки російсько-української війни 1917–1920 років. Рішення, які прийняла тоді Варвара Ханенко – літня, самотня, слабка здоров'ям жінка, — обернулися для України величезним суспільним благом.
Також ми поговоримо про Варвару та Музей Ханенків: про новітні дослідження її історії, інерцію та еволюцію її публічного образу за останні три десятиліття, спроби реконструкції пам'яті без архіву та про зростаючу "присутність відсутності".
Подія організована Центром міської історії у співпраці з онлайн-журналом re/visions.
Українська історикиня мистецтва, музейна кураторка й освітянка, кандидатка філософських наук (теорія та історія культури, 2001). Від 2002 року опікується колекцією ісламського мистецтва в Музеї Ханенків у Києві, а також досліджує архівні матеріали, пов’язані з родиною Ханенків та їхньою колекцією неєвропейської спадщини. У 2013 році курувала першу виставку, присвячену Варварі Ханенко, — “Сенс її життя”. Із 2024 зосередилася на деколоніальному перегляді музейних наративів і розробці травмочутливих освітніх стратегій для підтримки відвідувачів, постраждалих від російської агресії. Професійні інтереси охоплюють музеологію позаєвропейської спадщини, деколоніальний поворот у музейній справі, травмоінформоване спілкування.
Ганна Рудик
Зображення
Галерея: Ірина Середа