Винайдення, відкриття чи творення Коломиї?

Винайдення, відкриття чи творення Коломиї?

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Проф. Др. Іван Монолатій

Карпатський національний університет ім. В. Стефаника

30.4.2026, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Запрошуємо на лекцію Івана Монолатія, що продовжує публічну серію "І буде місто…".

Коломия завжди була дуже своєрідним містом, яке витворило власні моделі співіснування/співзалежності різних етносів та релігій. Якщо про часи XIII–XVIII століття говорять як про винайдення, про ХІХ – початок XX століття – як про відкриття (або народження модерного міста), а про 1918–1919 роки – як про творення Коломиї (чи Коломий?), то в чому ж криється її принада як власне "вже не села, але ще не міста" у середині ХІХ, і "вже міста" на початку XX століття? 

Різноманітні сюжети міської історії – чорно-білі та кольорові – по різному дають відповідь на це всеохопне запитання. Коли ж дійшло до розуміння Коломиї як власне міста українців, або може, до цього у досліджуваному хронотопі не дійшло? Як розуміти "довге" коломийське ХІХ століття – як закономірний розвиток у рамках Габсбурзької монархії чи міський автономізм з його специфічними громадськими інститутами (церковні братства, аматорський театр, шкільництво, видавнича справа, політичний активізм тощо). Чи ж Коломия надалі залишалася реальною "торговицею", де Схід і Захід подавали одне одному руки, і малим образом великої Галичини (Л. фон Захер-Мазох), а чи, можливо, містом, в якому "українець з Коломиї міг легше порозумітися з поляком з Ряшева, ніж із росіянином з Воронежа"?

У своїй лекції дослідник зверне увагу, що запропоновані трактування вимірів Коломиї кінця ХІХ – початку XX століть взаємодіють, перехрещуючись у компромісах і конфліктах у міському соціумі. Вони творять логічну тріаду взаємин людності міста, що народжується саме у цей час, увиразнюючи ситуацію "потрійного" (русини/українці – євреї – поляки) або "почвірного" (русини/українці – євреї – поляки – німці) міського осередку Галицького Підгір’я. Головна ідея лекції – народження русько-української Коломиї, творення спільноти містян, зорієнтованої на кшталтування україномовної національної ідентичності. Серед інших дослідницьких питань – чому національні спільноти міста залишилися "герметичними" у своїй взаємодії з "іншими", і чому маємо поодинокі приклади буття "своїми" у спільнотах "чужих"? До чого тут коломийські поляки, євреї, німці та болгари? Коли і чому майже кожна з міських спільнот стала на стежку етнічної ексклюзивності, почасти спровокувавши міжетнічні непорозуміння містян у місті, яке ніколи не було моноетнічним аж до трагедії Шоа? Чого сьогодні бракує Коломиї, щоб бути містом відкритим до мультиетнічності та дієвих практик пам'ятання?

post picture

Проф. Д-р Іван Монолатій

Карпатський національний університет ім. В. Стефаника

Історик, етнополітолог, завідувач катедри політичних наук у Карпатському національному університеті ім. В. Стефаника в Івано-Франківську, дійсний член НТШ та Української асоціації юдаїки, Польського товариства політичних наук. Доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор. Досліджує міжнаціональні взаємини у Підавстрійських Галичині та Буковині, політизацію етнічностей, конструювання національних ідентичностей, практики пам’ятання і забуття в сучасній українській літературі, україноюдаїку.