Підволочиськ в архівах: місто, люди, джерела. Публічна розмова та оцифрування

Двадцятитомний "Тлумачний словник української мови" визначає містечко як групу житлових або службових будинків, об'єднаних за своїм призначенням, і територію між ними. Історики зазвичай звертаються до року надання поселенню маґдебурзького права, шукають документи про будівництво визначних індустріальних об'єктів та вдивляються в постаті його засновників. Письменники ж  намагаються зловити характерну атмосферу містечка, часто романтизуючи його щоденність. А як відчувають його жителі? 

Під час цієї фасилітованої розмови звернемо увагу на дві ролі — дослідника-мешканця та мешканця-дослідника. З увагою до особистих досвідів спробуємо разом подумати, що ж таке містечко. Що визначає його ритми і характери? Що ми згадуємо насамперед, коли розповідаємо про події та людей у ньому? Які маємо улюблені місця і як пролягають щоденні маршрути? 

Для спостерігача зовні Підволочиськ відомий річками й мостами, ринковою площею та кам'яницями, залізничною станцією у Красному і палацом Бадені, костелом та церквами, молитовним будинком, колись синагогою, та мацевами на старому єврейському цвинтарі. Тут століттями жили, працювали, сварилися, мирилися, одружувалися містянки і містяни різних національностей та конфесій. Деякі його постаті більш відомі, як-от Євген Петрушевич, Казимир Бадені чи Алісія Ельжбета Анкаркрона-Бадені; їхні біографії написані, а у Вікіпедії створені окремі сторінки.

Однак історія містечка є неповною без історій пересічних людей — тих, які сповнювали Підволочиськ своїми досвідами. Їхні архіви часто лежать на книжкових стелажах або між наборами красивого посуду в серванті. Плівки, листи, листівки, надруковані фотографії розповідають і додають нюансів до загальновідомих історій. Вони долають роки, переносячи нас у спогади, віддалені на десятиліття, а навіть століття. Проте їхня матеріальність не настільки довготривала. Оцифрування є одним із методів збереження цих унікальних матеріалів, а усні свідчення, які встигли записати, стають джерелами, що заповнюють важливі прогалини. 

Зустріч водночас є запрошенням ділитися персональними історіями зі шаф та пропозицією безкоштовно оцифрувати приватні архіви: фотографії на міській площі, на робочому місці у школі, лікарні; зафільмовані кадри сімейних подій, відпочинку та міських святкувань на кіноплівках 8 мм чи 16 мм. Це можливість зберегти недавнє минуле та поділитися власними історіями.

Організатори: Центр міської історії, Підволочиський музей

ПРОГРАМА

14:00 — Мешканці, маршрути, миті: розмови про Підволочиськ

14:00-18:00 — Лабораторія оцифрування домашніх фотографій та слайдів, запис усних розповідей

16:00–18:00 — Міська прогулянка

18:00–20:00 — Німий світ промовистих деталей. Показ фільмів з колекцій Міського медіаархіву Центру міської історії

Подія відбудеться в межах виставки та супровідної публічної програми "З місця на місце: історії з розпорошених архівів", що є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину". Проєкт "REHERIT 2.0" реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.