Постштетл: архіви, рух та міська пам'ять

Номадичний архів штетла досліджує процеси зникнення архітектури, міську пам'ять та функціональні зміни на тлі драматичних соціальних потрясінь у колишніх штетлах Центральної та Східної Європи. Він розглядає постштетл не просто як стан втрати, а як багатошаровий міський простір, у якому співіснують єврейські, постєврейські, воєнні та сучасні форми міської культури. Спираючись на "Археологію мобільності" Ганса Барнарда та Віллеке Вендріх, проєкт Наталії Ромік ставить питання про те, як люди, будівлі, предмети, спогади та архіви переміщуються, зникають і набувають нових значень. Дослідниця посилається також на аналіз публічної функції в праці "Археологія знання" Мішеля Фуко, де автор пропонує розуміти архів не як приміщення чи інституцію, а як парадигму, що утворює сукупність знань. Так, Ромік стверджує, що ефективну демократизацію завжди можна виміряти за критеріями участі та доступу до архіву, його формування й інтерпретації. Таким чином, Номадичний архів штетла та його дзеркальна форма є подвійним протестом — проти забуття та за демократизацію пам'яті.

Під час семінару ми обговоримо архіви, завдяки яким можемо дізнатися більше про кардинальні зміни в єврейській міській культурі у XIX столітті та на початку XX століття. Ми розглянемо епізоди з соціальної та культурної історії, правовий та етичний статус культурної спадщини, а також міський простір як арену, де зіштовхуються різні версії минулого. Адже історія "постштетла" — це також археологія руху: міграція, виселення, депортація, повернення, переселення, зміна кордонів, урбанізація та обіг матеріальних і архівних залишків. Його ландшафт можна розуміти як палімпсест, створений цими рухами.

Своєю подорожжю з Польщі до України Номадичний архів штетла будує містки, а також порушує питання культурного суверенітету. Як представити місце, спільноту чи навіть архівну колекцію, формуючи ідентичність, що включає її багатонаціональну історію? Це питання набуло особливої актуальності в умовах війни. Знищення та переміщення культурної спадщини в Україні демонструє, що збереження архівів та музейних колекцій нерозривно пов’язане з питаннями фізичної безпеки, фінансових можливостей, інституційної стійкості та міжнародної солідарності. 

Під час цього семінару ми запрошуємо учасників та учасниць долучитися до розмови про горизонтальний підхід до архівної роботи та демократизацію процесів збирання, упорядкування, опису та доступу. Обмін думками щодо власної практики допоможе нам спільно обговорити методи роботи з розрізненими та покинутими архівами. Як знайти підходи, які не лише залучатимуть архівістів та дослідників, але й будуть зручними та етичними для власників архівів, а також заохочуватимуть представників різних професійних, соціальних, національних та релігійних спільнот на місцевому рівні до співпраці?

ПРОГРАМА

11:00–12:30 — Методологічні підходи

11:00–11:25 — ПОЛЬОВІ ЗАПИСКИ ПРО НОМАДИЧНИЙ АРХІВ ШТЕТЛА. Виступ Наталії Ромік (Інститут вищих наук у Берліні)

11:30–11:55 — ІНШИЙ "ПОСТШТЕТЛ": МІСЬКИЙ ДОСВІД ЄВРЕЇВ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ. Доповідь Франсуа Гене (Лондонський університетський коледж)

12:00–12:25 — ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ ГРОМАДЯНСЬКІ ЕКОСИСТЕМИ НА ПЕРИФЕРІЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. Доповідь Роха Дуніна-Вонсовича (Лондонський університетський коледж)

12:30–13:30 — Перерва

13:30–15:30 — Дискусія

Подія відбудеться в межах публічної програми та виставки "З місця на місце: історії з розпорошених архівів", що є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину". Проєкт "REHERIT 2.0" реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Публічна програма та виставка були створені за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.