Агенти капіталізму: народження нового класу професійних управляючих у Донбасі (кінець XIX – початок ХХ ст.)

Перша хвиля індустріалізації у Російській імперії, яка розпочалась після промислової революції у 1880-ті роки, привела до низки глобальних історичних змін: революції в транспорті, товарному виробництві та маркетингу. Це супроводжувалось важливими соціально-культурними змінами, що сприяло формуванню індустріального суспільства.

Одним з найбільш помітних суспільних явищ, які спричинила індустріалізація, стала управлінська революція. Початки глобальної економіки, зростання масштабів бізнесу та розвиток асоційованого капіталу спричинили відділення капіталу від управління підприємством. Відбувається професіоналізація управління та управлінців. Бізнес-корпорації, що управлялись ієрархією найманих менеджерів, поступово витісняють традиційні сімейні фірми як головний інструмент організації виробництва та збуту продукції.

Особливістю управлінської революції в Російській імперії було те, що нові управлінські практики значною мірою були запозичені з-за кордону, з США та Західної Європи через іноземних підприємців та спеціалістів (інженерів, управлінців, робітників), а наукові концепції (науковий менеджмент) - через академічну літературу.

Як і ким управлялися найбільші промислові корпорації в Російській імперії? Якими були ризики, пов'язані з передачею управління бізнесом в руки найманих управлінців? Як власники контролювали найманих управлінців? Як іноземні управлінці мультинаціональних корпорацій пристосовувались до російських реалій? Як російські підприємці та управлінці сприймали ідеї Фредерика Тейлора – батька наукового менеджменту? Про управлінську революцію та народження нового класу професійних управляючих на прикладі найбільших промислових корпорацій Донбасу йшлося у лекції Володимира Кулікова.

Лекція відбулась в межах лекційно-дискусійної програми культурного форуму "ДонКульт".