Окупація та міжетнічні стосунки у Львові, 1939-1945

Єврейська, польська та українська пам’ять про війну суперечить одна одній. У польській і українській колективній пам'яті прославляння героїчної боротьби борців національного опору проти окупаційних влад ускладнює вивчення польського і українського колабораціонізму та участі в нацистських злочинах. У лекції було пов’язано ці суперечливі спогади із спірними подіями. Польські та українські очевидці знову і знову повертаються до співпраці львівських євреїв із радянськими окупантами, а єврейські свідки звинувачують поляків і українців в антисемітизмі, в тому, що вони наживалися на стражданнях євреїв і брали активну участь у винищенні єврейського населення. Поляки і українці звинувачують один одного в започаткуванні етнічних чисток українсько-польського прикордоння. Лекція була присвячена ключовим подіям, які міцно закріплені в єврейській, польській та українській колективній пам'яті: взаємне сприйняття під час радянської окупації, проголошення Української держави, погроми, які сталися під час переходу від радянської до німецької окупації, і насильницький розв'язок польсько-українського конфлікту в другій половині війни.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Зображення

Верхнє: Мешканці Львова вітають німецькі війська, 2 липня 1941 р.