Опісля: Львів очима євреїв, які вижили

Опісля: Львів очима євреїв, які вижили

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Наталія Алексюн

Коледж Туро Вищої школи єврейських студій, Нью-Йорк

3 серпня 2016 / 19.00

Ресторан "Ратуша" (площа Ринок, 1), Львів

У своїх свідченнях для радянської спеціальної комісії, Філіп Фрідман припускав, що дві тисячі євреїв ще жили в місті Львові, коли Радянська Армія зайняла його в липні 1944 р., тоді як перед німецькою окупацією тут було 150 тисяч євреїв. Уродженець Львова, він сам утік із Янівського концтабору і переховувався. Його свідчення зосереджені на руйнуванні громади, але в них постають і питання про пережиття чоловіків, жінок і дітей, які дожили до осені-зими 1944 р. З погляду членів новоствореного єврейського комітету, який став магнітом для всіх львівських євреїв, євреї, що вижили, поділялися на три категорії – "арійці", що вижили за т.зв. арійськими документами, "лісові люди", які приєдналися до партизанів, і "щурів", які переховувалися. Як всі вони намагалися перебудувати своє життя як особистості і як громада в радянському Львові? Якими були їхні пріоритети й дилеми? Ми розглянемо свідчення, щоденники, спогади та усні історії, щоб не тільки простежити перші кроки тих, хто вижив, а й подискутувати, яким вони пам'ятають.

Лекція відбудеться англійською мовою зі синхронним перекладом.

post picture

Наталія Алексюн

є доцентом з сучасної єврейської історії у коледжі Туро Вищої школи юдаїки у Нью-Йорку. Свій перший науковий ступінь вона отримала у Варшавському університеті, а далі провадила дослідження в Оксфорді, Єрусалимі і Нью-Йорку, згодом здобувши свій другий докторський ступінь в Нью-Йоркському університеті. Вона видала монографію “Куди? Сіоністський рух у Польщі, 1944-1950 р.р.” (польською мовою), а також опублікувала численні статті у провідних виданнях із східноєвропейських студій та з юдаїки. Зараз вона працює над новою книгою про т.зв. справу про трупи у Європейських університетах у 1920-х та 1930-х р.р., а також над проектом про повсякденне життя євреїв, які переховувалися в Галичині під час Голокосту.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Зображення

Верхнє: Спалена під час єврейського погрому Хасидська синагога (на розі вулиць Сянської і Лазневої) /  "Місто у війні: про листопад 1918 року у Львові". Львів Інтерактивний

Галерея: Ірина Середа