Радянська пам'ять про нацистську окупацію: Харків між "стратегічною політикою" та "звичайною людиною", 1943-1991 рр.
Др. Ірина Склокіна
Цей проект сфокусовано на творенні радянської версії Другої світової війни, при цьому особливу увагу приділено висвітленню груп, маргіналізованих у офіційному дискурсі: цивільного населення, що перебувало під окупацією, жертв етнічного насильства, радянських військовополонених, учасників антирадянських національних рухів і колаборантів з нацистами. Акцент на конкретному місті – Харкові – дає змогу розглянути роль різних суб'єктів на місцевому, республіканському (українському) та загальнодержавному (СРСР) рівнях у контексті ширших культурних змін повоєнної епохи. Це спроба міждисциплінарного погляду на кілька проблем: матеріальну спадщину окупації та її трансформацію в нову інфраструктуру і символічний ландшафт міста; місце воєнного минулого в іміджі міста та в стратегіях мобілізації та лояльності; зв'язок між воєнним міфом та радянськими споживацькими цінностями (і мріями про майбутню соціалістичну епоху). Важливими факторами змін є міжнародний контекст "холодної війни", боротьба з альтернативними версіями минулого (від української діаспори чи дисидентів) та проникнення "західних" культурних продуктів. Харків – важливий приклад того, як було створено радянську пам'ять в місті, де радянська армія зазнала кількох великих поразок; проте водночас це місто було важливим центром військової та важкої промисловості, а також освіти та підготовки культурних і пропагандистських кадрів у повоєнний час. Найважливіші питання цього дослідження: хто був діячем політики пам'яті? Якою була роль діячів на межі академічного та громадського середовищ – музейних працівників, місцевих істориків, вчителів історії та письменників? Як політика пам'яті поєднувала практичні питання (особливо у стосунку до поховань та інших матеріальних решток) та ідеологічні цілі? Як міжнародний контекст (бум пам'яті в Західній Європі) впливав на СРСР? Які ресурси було знайдено, щоб забезпечити можливість представництва офіційно маргіналізованих груп? Якою була роль учасників війни та очевидців воєнного часу у творенні минулого?
Публікації:
"The Politics of Remembering the Nazi Occupation in Soviet Museums. The Case of the Kharkiv Historical Museum (1943-1985)," in: E. Makhotina, E. Keding, W. Borodziej, E. François, M. Schulze Wessel (Hg.) Krieg im Museum. Präsentationen des Zweiten Weltkriegs in Museen und Gedenkstätten des östlichen Europa. Vandenhoeck & Ruprecht, 2015. Pp. 131-155.
Зображення
Верхнє: Святкування 1-ї річниці визволення Харкова від нацистських окупантів, серпень 1944 р. / Харківський історичний музей.
Дослідницькі проекти
Інші дослідницькі фокуси
Документування досвідів війни
Ми задіяли наші уміння і експертність, щоб задокументувати досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну: як історичні та/або юридичні свідчення, а також як спосіб протистояти вторгненню.
Детальніше
Міська спадщина: концепції, практики та спадки
Цей дослідницький фокус охоплює кілька окремих проектів, а також пов'язані ініціативи, що аналізують спадщину як сукупність концепцій, дискурсів і практик, а також інституційні та дискурсивні структури.
Детальніше
Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті
Це дослідження має на меті розширити наше розуміння того, як інфраструктура формує творчу культуру в сучасному місті.
Детальніше
Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність
У рамках цього дослідження планових міст, містечок і районів у соціалістичних суспільствах ми вивчаємо погляди планувальників, експертів та керівників, які брали участь у будівництві та досвідченні планового урбанізму.
Детальніше
Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого
Дослідження двох світових воєн ХХ ст., які радикально змінили життя окремих людей, спільнот, суспільств і держави, спричинило появу великого обсягу наукової літератури, різної за своїм дисциплінарним спрямуванням і географічним походженням.
Детальніше
Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту
Цей дослідницький фокус розширює усталені підходи до історії модерного Львова, центрованій на історії формування національних спільнот, через звернення до інших категорій соціальних поділів: гендеру, віку, класу, групи.
Детальніше