Радянська пам'ять про нацистську окупацію: Харків між
Дослідницька тема: Міста, війни та відновлення

Радянська пам'ять про нацистську окупацію: Харків між "стратегічною політикою" та "звичайною людиною", 1943-1991 рр.

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Цей проект сфокусовано на творенні радянської версії Другої світової війни, при цьому особливу увагу приділено висвітленню груп, маргіналізованих у офіційному дискурсі: цивільного населення, що перебувало під окупацією, жертв етнічного насильства, радянських військовополонених, учасників антирадянських національних рухів і колаборантів з нацистами. Акцент на конкретному місті – Харкові – дає змогу розглянути роль різних суб'єктів на місцевому, республіканському (українському) та загальнодержавному (СРСР) рівнях у контексті ширших культурних змін повоєнної епохи. Це спроба міждисциплінарного погляду на кілька проблем: матеріальну спадщину окупації та її трансформацію в нову інфраструктуру і символічний ландшафт міста; місце воєнного минулого в іміджі міста та в стратегіях мобілізації та лояльності; зв'язок між воєнним міфом та радянськими споживацькими цінностями (і мріями про майбутню соціалістичну епоху). Важливими факторами змін є міжнародний контекст "холодної війни", боротьба з альтернативними версіями минулого (від української діаспори чи дисидентів) та проникнення "західних" культурних продуктів. Харків – важливий приклад того, як було створено радянську пам'ять в місті, де радянська армія зазнала кількох великих поразок; проте водночас це місто було важливим центром військової та важкої промисловості, а також освіти та підготовки культурних і пропагандистських кадрів у повоєнний час. Найважливіші питання цього дослідження: хто був діячем політики пам'яті? Якою була роль діячів на межі академічного та громадського середовищ – музейних працівників, місцевих істориків, вчителів історії та письменників? Як політика пам'яті поєднувала практичні питання (особливо у стосунку до поховань та інших матеріальних решток) та ідеологічні цілі? Як міжнародний контекст (бум пам'яті в Західній Європі) впливав на СРСР? Які ресурси було знайдено, щоб забезпечити можливість представництва офіційно маргіналізованих груп? Якою була роль учасників війни та очевидців воєнного часу у творенні минулого?

Публікації:

"The Politics of Remembering the Nazi Occupation in Soviet Museums. The Case of the Kharkiv Historical Museum (1943-1985)," in: E. Makhotina, E. KedingW. BorodziejE. FrançoisM. Schulze Wessel (Hg.) Krieg im Museum. Präsentationen des Zweiten Weltkriegs in Museen und Gedenkstätten des östlichen Europa. Vandenhoeck & Ruprecht, 2015. Pp. 131-155.

Зображення

Верхнє: Святкування 1-ї річниці визволення Харкова від нацистських окупантів, серпень 1944 р. / Харківський історичний музей.


Дослідницькі проекти


Інші дослідницькі фокуси

Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Цей дослідницький фокус охоплює кілька окремих проектів, а також пов'язані ініціативи, що аналізують спадщину як сукупність концепцій, дискурсів і практик, а також інституційні та дискурсивні структури.

Детальніше
Плановий урбанізм у соціалізмі і поза ним

Плановий урбанізм у соціалізмі і поза ним

У рамках цього дослідження планових міст, містечок і районів у соціалістичних суспільствах ми вивчаємо погляди планувальників, експертів та керівників, які брали участь у будівництві та досвідченні планового урбанізму.

Детальніше
Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Дослідження двох світових воєн ХХ ст., які радикально змінили життя окремих людей, спільнот, суспільств і держави, спричинило появу великого обсягу наукової літератури, різної за своїм дисциплінарним спрямуванням і географічним походженням.

Детальніше