Львівські колекції до 1939 року: меценати, спільноти, установи

Колекціонування рукописів, стародруків, творів мистецтва, історичних реліквій, зразків живої і неживої природи особливо активізувалося в XIX столітті. На лекції йшлося про розвиток цієї справи у Львові, про переміщення збірок з аристократичного, садибного, приватного середовища до міських музеїв та бібліотек, з літургійного вжитку в костелах, церквах і синагогах до секулярного, просвітницького. Крім цього, лектор розповів про формування польських, українських, єврейських та вірменських колекцій, про шляхи перетворення приватних збірок на громадські, міські й "національні". Окрему увагу дослідник присвятив осмисленню значення, що його надавали львівські спільноти "національним" музеям, а також нових значень, яких набували експонати в музейному просторі, а музейні будівлі – у просторі міста. Ще один акцент лекції – наукова, видавнича та пам’яткоохоронна діяльність, пов’язана з музеями; доля львівських збірок у Другій світовій війні.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Зображення

Верхнє: Владислав Божемський. Інтер’єр будинку Владислава Лозіньского, 1908-1914. Львівський історичний музей / Міський медіаархів

Галерея: Ірина Середа