Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті
Недавні дослідження наголосили на важливості врахування інституцій, фондів та рецепції в будь-якому аналізі культури. Втім, дослідники Східної Європи продовжують (здебільшого) зосереджуватися на естетичному змісті, культурному інакодумстві та важливості культури для творення нації. Одначе за цими науковими категоріями криються інфраструктури, які часто є невидимими. Поєднання масової культури, нішевих театральних продуктів та публічних культурних інституцій в одному дослідницькому фокусі висвітлює різноманітність та динаміку культурних а́кторів, зацікавлених сторін та різного роду аудиторій. Сучасна міська культура постає одночасно в декількох середовищах і творчих формах, розкриваючи цим структури цінностей, світоглядів і системи влади у суспільстві.
Це дослідження має на меті розширити наше розуміння того, як інфраструктура формує творчу культуру в сучасному місті. Для цього кожен проєкт розглядає суспільні середовища та культурні продукти, які були центральними для їхньої публіки, але стали периферійними для дослідників і забутими сучасною уявою: російськомовний військовий театр ПрикВО, медіапростір регіонального телебачення та радянські менеджери культурних проєктів. Нас цікавить зміна технологій: як нові менеджери по-новому поширюють нові культурні продукти, і як технології змінюють міський ландшафт. Нам цікава рецепція: як аудиторія формує культурне виробництво. Міський простір також є нашим інтересом, а саме те, як міський ландшафт віддзеркалює і трансформує культурне творення та споживання. Зрештою, ми ставимо собі питання, як локальні мережі, інституції та структури створюють уяву про місто.
Культура розваг є глибоко локальною, вбудованою в просторових та політичних структурах, але й водночас пов'язаною з ширшим світом завдяки транснаціональним тенденціям та потокам ідей. Починаючи зі самого свого задуму, цей дослідницький фокус є транснаціональним, що поєднує науковців зі Сполучених Штатів з науковцями з України.
Цей дослідницький фокус — "Міські культурні інфраструктури" — синергує з іншими ініціативами Центру, такими як "Інтерактивний Львів" та "Міський медіаархів", отож у такий спосіб дослідницький фокус наразі складається з трьох окремих дослідницьких проєктів, а також передбачає низку академічних заходів, освітніх проєктів та проєктів з публічної історії, спрямованих на винесення критичної дискусії про культурні інфраструктури на широкий загал.
Зображення
Верхнє: кінотеатр ім. Лесі Українки / колекція Володимира Румянцева / Міський медіаархів Центру міської історії
