Планування, будівництво і проживання в останньому соціалістичному місті: Славутич, 1986-2000 рр.

Радянський союз і соціалістичні країни займають окремий розділ у світовій історії нових міст у ХХ столітті. Один із кейсів у цьому розділі – це "останнє планове радянське місто" Славутич, яке будувалося з 1986 р. по 1989 р. у радянській Україні. Втім, Славутич - це дещо більше, ніж просто останнє планове місто, чи останнє атомне місто. Натомість, це була спроба переосмислити, що могло і мало означати нове місто у контексті змін і перебудови. На повсякденному рівні таке нове місто мало стати новою домівкою для 30 000 осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, та які були її ліквідаторами. Але Славутич розповідає більшу історію соціалістичних спроб сформувати забудову і суспільство у контексті пост-катастрофи. Це дослідження робить свій внесок у ширшу історію нових видів міст у ХХ столітті. Такі міста мали нетиповий стосунок до минулого, позначений небаченою досі, неочікуваною і смертельною аварією, а також і нехарактерний зв’язок з майбутнім, бо задумувалося не лише як місце для проживання після неймовірної за масштабом катастрофи, а й як місце для кардинальних зачинів.

Із символічної точки зору, Славутич став радикальним втіленням ідеї дружби народів. Вісім команд архітекторів і будівельників приїхали з восьми радянських республік – України, Росії, Латвії, Литви, Естонії, Азербайджану, Вірменії і Грузії, за керівництва Київського Інституту експериментального містопланування. Це місто мало стати втіленням ідеального соціалістичного всесвіту, важливим викликом, зважаючи на нещодавню катастрофу, яка підірвала правомірність радянської держави, віру в науковий прогрес і високий модернізм. У результаті за два місяці було розроблено проект, який мав переглянути можливості радянського міста. Розроблявся він у міжнаціональному, чи то радше, транс-республіканському, просторі, та задіював такі концепції як еко-архітектура, місцеве і регіональне проектування і дизайн, що стало справжнім викликом для однотипних споруд модерністських житлових районів і "схем закритих районів", кварталів, які представляли типові національні стилі восьми республік.

Аналізуючи, як планувалося і будувалося місто, вивчено кінець соціалістичного періоду, відслідковуючи, як уявляли і будували майбутнє в останньому радянському місті. Як нагальність надзвичайної ситуації змогла об’єднати різні архітектурні школи у місці, яке було тісно пов’язано із модерністськими атомоградами, особливо з Прип’яттю, містом-лауреатом нагород, але яке сьогодні приречене на занепад? До того ж, які нові можливості може відкрити аварійна терміновість? Застосовуючи висхідний підхід, це дослідження аналізує, як архітектори проектували житлові простори з огляду на робочі зони. У ширшому контексті кейс Славутича пропонує порівняння з іншими містами, які є інтерпретацією як соціалістичних, так і міжнародних дискусій про нові планові міста, виходячи з дедалі більшої критики модерністського містопланування.

Публікації, презентації, публічні дискусії на тему

Ievgenia Gubkina, Lev Ševčenko: Sovětská architekturanaUkrajině. ERA21, no. 6, 2. 12., 2015, pp. 20–24.

Evgenija Gubkina Slavutych: Architectural Guide (English, Ukrainian and Russian Edition), Berlin: DOM publishers, 2015.

Ievgenia Gubkina. "Kiew SNIIEP. Das Kiewer Planungsinstitut", "Slawutytsch. Die letzte Planstadt der Sowjetunion", in: P. Knoch, H.M. Johenning, eds., Architekturführer Kiew, Berlin: DOM publishers, 2015: 179-251.

Ievgenia Gubkina. "Female Architects in Modernist Movement in Ukrainian SSR in Between Ideology and Reality", presentation at the IV International Scientific Conference "Gender Policy of Cities: History and Modern Times" organized by O.M. Beketov National University of Urban Economy, Kharkiv, Ukraine, October 6-7, 2015

Ievgenia Gubkina, "On the Edge of Imagining: Planning and Building the Last New Soviet City Slavutych", presentation at the international conference "Cities of a new type. Industrial Cities in Socialist Countries after 1945," Pepper Art Projects in College of Dunaujvaros, Dunaujvaros, Hungary, May 21 -22, 2015

Фото: будівництво Славутича, 1988 р., аерофотозйомка, Краєзнавчий музей Чорнобильської АЕС та м. Славутича