Ті, хто лишились: свідчення мешканців Харкова та Харківської області

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезну хвилю біженців, що змушені були покинути місто Харків та Харківську область. Місто-мільйонник завжди було центром освіти та науки, пишалось найбільшим в Центрально-Східній Європі ринком Барабашово та стрімким зростанням IT-сектору. Проте початок Великої війни змусив відкласти сміливі бізнесові проєкти, натомість зосередитись на найголовнішому питанні – як вижити. Проте, значна частина мешканців або швидко повернулася до міста після виїзду, або взагалі не покидала Харків.

Що змушує людей жити під регулярними обстрілами? Як вони звикають до воєнного повсякдення і чому ображаються, коли оточуючі наполягають на терміновій евакуації? Ці та інші питання об'єднали дослідників зі Львова та Харкова у проєкті "Ті, хто лишились: свідчення мешканців Харкова та Харківської області". Команді проєкту було важливо не тільки зрозуміти мотивацію людей, але й зберегти знання про повсякденні стратегії для майбутніх дослідників. В рамках підготовки до проєкту перед інтерв'юерами постало багато  етичних, та безпекових питань. Але ці виклики вдалося подолати завдяки обміну досвідом і співпраці між учасниками команди.

Реалізація проєкту тривала два періоди: від червня 2023 до грудня 2023 року та від червня 2024 дотепер. У цей час дослідникам вдалося записати 120 інтерв'ю на території, яка наразі вважається зоною активних бойових дій, і при цьому врахувати фактори безпеки та захисту приватних даних. Ці інтерв'ю представляють досвіди:

• мешканців Харкова, що свідомо обрали залишитись в місті;
• мешканців сіл та містечок, що не були окуповані, проте зазнають регулярних обстрілів, проблем з поставками продуктів та відновлення житла;
• жителів деокупованихтериторій, які змогли пережити окупацію та працюють на відновлення своїх населених пунктів;
• нових містян, які приїхали в Харків чи область вже під час Повномасштабного вторгнення.

Під час другого етапу проєкту у 2024 р. дослідницька команда включила у дослідження фотодокументування повсякденного життя учасників. Такий підхід виявився напрочуд вдалим, оскільки наші інтерв'юєри та інтервю'єрки побачили в ньому можливість самостійно сформулювати підхід до висвітлення своїх досвідів війни. Також фотографування дозволило учасникам в прямому сенсі "побачити себе" крізь об’єктив професійної фотографки, досвід, який для них виявився дуже приємним.  

Важливою частиною проєкту є внутрішні зустрічі команди, в результаті яких дослідники готували публікації та виступи на конференціях. В тому числі Вікторія Нестеренко представила проміжні результати проєкту на воркшопі "Харків під обстрілами. Локальна історія під час війни" організованого Феліксом Акерманом та Вікторією Науменко в Берлінському кампусі Ферн Університету Хагена. У 2024 було проведено два семінари у Центрі міської історії: дослідницький семінар "Перевідкриття можливостей візуального в умовах нестачі слів", що був присвячений фоточастині проєкту у вересні 2024 року та  семінар про категорії вразливості та те, як наші респонденти її долають (або ні) у грудні 2024.

Команда проєкту у Харкові складається з чотирьох дослідників:

• Вікторія Нестеренко, історикиня та громадська діячка, викладачка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Роботу в царині усної історії почала із збирання інтерв’ю для Музею воєнного дитинства. Роль у проєкті: координаторка проєкту у 2023 р., керівниця проєкту у 2024 р;
• Юлія Скубицька, історикиня, отримала ступінь доктора філософії в Університеті Пенсильванії, працювала директором Музею воєнного дитинства в Україні, викладачка та дослідниця у Бард Колледжі (США). Роль у проєкті: керівниця у 2023 році, консультування у 2024;
• Ольга Чистотіна захистила кандидатську дисертацію з філософії напередодні Повномасштабного вторгнення. У 2022 році завершила викладання в університеті і зосередилась на фотографії, що стала для неї не тільки хобі, а способом проживання досвіду війни. Роль у проєкті: інтерв'ювання у 2023 р., інтерв'ювання та фотодокументація у 2024;
• Ярослав Шкабура, історик, викладач Харківського університету імені В. Н. Каразіна, учасник проєктів пов’язаних з публічною історією та дослідженням харківського Євромайдану. Роль у проєкті: інтерв'ювання у 2023-2024.

У Центрі міської історії над проєктом працюють:

• Софія Дяк, історикиня, директорка Центру міської історії, загальне управління проєктом, консультування;
• Наталія Отріщенко, соціологиня, дослідниця, кураторка колекції усної історії Міського медіаархіву Центру міської історії, керівниця проєкту "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни". Роль у проєкті: методологічне консультування проєкту;
• Валентина Шевченко, історикиня, архівістка Міського медіаархіву Центру міської історії. Роль у проєкті: архівування інтерв'ю; 
• Анастасія Холявка, керівниця Міського медіаархіву Центру міської історії. Роль у проєкті: архівування матеріалів фотодокументації, консультування;
• Ярина Панів, фінансова менеджерка у Центрі міської історії. Роль у проєкті: фінансовий менеджмент.

Транскрибування інтерв'ю: Маргарита Дробіцька, Карина Коняєва, Валентина Король, Ганна Костюченко, Дмитро Лаврик, Єлизавета Малік,  Валерія Федоряка.

Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Фундації Кербера (Körber Stiftung)

Зображення

Верхнє фото: Ольга Чистотіна