(не)подолане та (не)поділене: про мистецьке та історичне осмислення масового насильства ХХ століття

6.9.2017, 18:30

Центр міської історії, Львів

Ця розмова учасників виставкового проекту має на меті проявити те, як можна і треба говорити про складне минуле у різний спосіб – мистецтвом, виставкою чи книгою. Ми підготували виставку, яка поєднує рефлексії художника та дослідників, які працюють з темами складних питань минулого, насамперед пов'язаних зі злочинами нацизму та сталінізму, етнічних чисток та інших актів насильства в 30-40- роках ХХ століття. Цією розмовою ми хочемо показати, що відбувається, коли ми дивимося на минуле не з перспективи політики та стереотипних категорій, а через історії місця, міст і насамперед людей.

Модератор – Богдан Шумилович.

Софія Дяк

кураторка проекту

Історикиня, живе та працює у Львові, директорка Центру міської історії. Отримала ступінь магістра історії (MA) у Центрально-європейському університеті у Будапешті та науковий ступінь доктора філософії (PhD) зі спеціальності соціологія в Інституті соціології та філософії Польської академії наук у Варшаві. Готує до друку книжку з попередньою назвою “(Пере)уявлений міський простір: Львів та Вроцлав після Другої світової війни” про трансформації міст після радикальної зміни населення та політичних режимів. Була стипендіаткою у Центрі досліджень Голокосту та геноциду в Амстердамі, Інституті гуманітарних наук у Відні та у Інституті з вивчення прав людини Колумбійського університету. Дослідницькі інтереси включають теми пов’язані з повоєнною історією міст, в тому практики спадщини та промоції і репрезентацій міст; акторами та концепціями радянських “історичних міст” та участю локальних експертів з “радянського заходу” у інфраструктурних проектах у містах “другого світу”. Бере участь у реалізації проектів публічної історії, особливо у питаннях осмислення спадків та спадщини ХХ століття.

Нікіта Кадан

художник

Живе і працює у Києві. У 2007 р. закінчив Національну академію мистецтв та архітектури в Києві. Художник, графік, автор об’єктів та інсталяцій. Був номінантом на Премію PinchukArtCentre в 2009 р., в 2011 р. отримав Першу премію. Його роботи були представлені в Україні та закордоном, включно з Index Contemporary Art Centre, Стокгольм (2008), Першою Київською міжнародною бієнале сучасного мистецтва “ARSЕNALE” в Мистецькому Арсеналі та Київською міською галереєю мистецтв “Лавра” (обидві 2012). Нікіта Кадан поєднує інтелектуальну рефлексію з постійною соціальною активністю, використовуючи свою мистецьку практику для участі в соціополітичних дискусіях в Україні. Частіше за все він працює у живописі та скульптурі, використовуючи абстракцію та моделювання як мистецькі стратегії, які відсилають до російських авангардних рухів початку ХХ століття.

Джон-Пол Химка

історик

З 1977 року викладав у Альбертському університеті, у 1992 році він став професором історії Східної Європи і пішов на пенсію у 2014 році. Джон-ПолХімка одержав кількох нагород та стипендій, зокрема Премію Резерфорда за вищу майстерність у викладанні базового навчання в 2006 році, Премію Філіпа Лаусона за вищу освіту в галузі викладання та премію Дж. Гордіна Каплана за досконале дослідження. Він працював співредактором “Енциклопедії України” за трьома томами, присвяченими історії. У своїх академічних інтересах Химка зосереджувався на історії греко-католицької церкви та соціалізму в Габсбурзькій Галичині, релігійній культурі східних слов’ян (зокрема на іконографії) та Голокосту в Україні. З кінця 1990-х років його деконструкція українських “націоналістичними історичними міфами” стала широко відома. Химка заперечує ствердження того, що український націоналізм та націоналісти не відігравали або практично не відігравали ніякої ролі в історії Голокосту в Україні.

Відкрита лекція відбувається в рамках публічної програми Центру міської історії до виставки "(не)означені "

Зображення

Верхнє: Фотографія Джейсона Франциско "На дитячому майданчику на непозначеній території зруйнованої синагоги Ор Шемеш, однієї з десяток синагог передвоєнного Львова".

Галерея: Ірина Середа