Потреба забути – Бажання побачити. Як сучасне мистецтво працює зі складними темами минулого?

Потреба забути – Бажання побачити. Як сучасне мистецтво працює зі складними темами минулого?

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

5.10.2017, 18:30

Центр міської історії, Львів

У час інформаційної гонитви та повсюдного медійного маніпулювання суспільною думкою все складнішим видається формування незалежної позиції щодо дискусійних питань, що хвилюють суспільство. І це стосується не лише злободенних тем, але також подій нещодавньої історії, жива пам’ять про які постійно конкурує з подальшими спекулятивними нашаруваннями й міфами. Усе більш очевидною проблемою українського суспільства нині видається відсутність публічного незаангажованого погляду на історію та її окремі неоднозначні епізоди, відсутність тяглості пам’яті та реальної практики примирення позицій різних спільнот.

У цьому контексті мистецтво видається однією з небагатьох територій, на якій сьогодні можлива глибока і чесна рефлексія щодо минулого. Проте, чесна – не значить об’єктивна, адже персональне тлумачення проблеми художником-громадянином може йти врозріз із загальноприйнятою думкою. Ба більше, широка аудиторія часто виявляється неготовою до зіткнення з "оголеним нервом", який безкомпромісно оприявнює у своїх роботах митець. І тоді замість необхідного терапевтичного ефекту художній коментар лише підживлює й без того сильне напруження навколо тієї чи іншої теми.

Отож, чи може мистецтво бути дієвим інструментом у "боротьбі за пам’ять"? І яку роль займає художник у суспільній дискусії?

Поговорити про ці та інші питання на прикладі власної мистецької практики запрошено

Мірослав Балка

відомого художника, одного з ключових постатей сучасного мистецтва Польщі. Балка працює з темами особистого і спільного досвіду, пов’язаного зі складною історією своєї країни. Він оприявнює зв’язки між персональними спогадами та суспільною катастрофою і досліджує, як суб’єктивні травми перетворюються на колективні історії і навпаки.

Лізавета Герман

кандидатка мистецтвознавства й незалежна кураторка. Лізавета працює над незалежними кураторськими проектами разом з Марією Ланько, є співзасновницею дослідницької платформи openarchive.com.ua та співкураторкою курсу “Сучасне мистецтво” в Kyiv Acacdemy of Media Arts. З 2012 року Лізавета як арт-критикиня співпрацює з виданням “Українська Правда”. Серед її останніх резонансних публікацій – текст “Культура пам’ятати”, присвячений проблемі відсутності притомної державної політики пам’яті та потенціалу мистецтва бути інструментом суспільного проговорення та подолання колективних травм, повязанних зі дискутивними епізодами з минулого.

Ця публічна подія є частиною Міжнародного фестивалю аудіовізуального мистецтва "Тетраматика" у Львові та публічної програми Центру міської історії до виставки "(не)означені".

  • img

Зображення

Верхнє:  Серія Unilever / Мирослав Балка