Пам’ять і літературна уява як протидія злу

Пам’ять – це один із найпотужніших ресурсів письменника, а літературна уява – один з основних інструментів. І те, і те – дуже людські, а отже крихкі, дуже соціальні, а отже, вразливі елементи. Спогади можуть приглушитися, ба навіть стертися. Прикладів цьому чимало. Але також вони можуть бути навмисно перекручені і навіть вигадані – а це стає дедалі поширенішим явищем. Уява може виконувати одну функцію під впливом ідеології, і зовсім іншу – під впливом ринку. В обидвох випадках страждає правда – або стає жертвою пропаганди, або чисто ринкових міркувань. Ера пост-правди, куди ми безсумнівно увірвалися, кидає нові виклики і нашим інструментам, і нашим ресурсам. Вона не просто робить відносним поняття правди, а підриває саму ідею правил, принципів і моралі. Як можуть прийняти такі виклики письменники? Який такий є у них особистий досвід, яким вони могли б поділитися із читачами і колегами? Саме ці питання і будуть обговорювати під час дискусії чотири видатних іноземних автори і українська дослідниця.

Учасники:
Бубакар Борис Діоп (Сенегал),
Адам Загаєвскі (Польща),
Мейделін Тієн (Канада).
Модератор – Катерина Смаглій (Україна)

Ця публічна дискусія є частиною 83 Міжнародного конгресу ПЕН у Львові та публічної програми Центру міської історії до виставки "(не)означені".