"Білі куби": майстерні та галереї та їхня роль у місті

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

2.3.2021, 18.30 

Конференц-зал Центру міської історії / youtube

Під час зустрічі ми поговоримо про художні простори – майстерні та галереї ("білі куби") – як про майданчики, через які проходить мистецтво, де його творять та презентують. Поміркуємо, як ці "естетичні не-місця" через генерування сенсів та змістів текстуалізують мистецтво та впливають на нього як на культурну форму? Як простір впливає на прочитання мистецтва, робить його впізнаваним та відкритим до оцінки? Чи трансформує сприйняття міста й ролі митців у ньому? Під час зустрічі ми переглянемо коротку історію про Влодка (Володимира) Кауфмана, створену в межах проєкту "Місто та мистецтво на межі".

Фасилітує зустріч Богдан Шумилович, керівник програм публічної історії Центру міської історії.

У зв'язку з карантином кількість відвідувачів обмежена. Для участі у розмові потрібно зареєструватись.

Також буде доступна онлайн-трансляція на Youtube-каналі Центру (відео нижче).

Влодко Кауфман

митець, перформер, куратор. Співзасновник важливих мистецьких інституцій у Львові: 1989-1993 був членом мистецького товариства “Шлях”, у 1993 став співзасновником Мистецького Об’єднання “Дзиґа”, а у 2007 співзасновником “Інституту Актуального Мистецтва”, який проводив Тиждень актуального мистецтва у Львові та Дні мистецтва перфоманс у Львові.

Павло Ковач 

митець, галерист, куратор Львівського муніципального мистецького центру. Співзасновник мистецьких галерей “ДЕТЕМПУЛА” та “Єфремова 26” у Львові. Один із основоположників та постійний учасник Open Group, яка у 2019 році стала куратором Національного павільйону України на Венеційському бієнале – проєкт “Падаюча тінь “Мрії” на Сади Джардіні”.

Ця подія продовжує серію подій "(Пере)творені розповіді", що має на меті в діалозі з дієвцями творчого середовища актуалізувати та контекстуалізувати мистецькі процеси, явища та практики. Кожна розмова – (пере)творена розповідь – допомагатиме простежити, як митці та мисткині позиціонували себе у світі мистецтва, яким бачили своє місце у символічній топографії "Сходу та Заходу", як взаємодіяли між собою та творили культурний ландшафт міста. Зрештою, як місто та міські простори – місце та не-місце – впливали на творців мистецьких процесів, та які взаємовпливи, зв’язки та наративи вибудовувались між ними. Серія подій "(Пере)творені розповіді" є частиною програми [розархівування] Міського медіаархіву та програм Публічної історії.

За додатковою інформацією просимо звертатись до Вікторії Панас, координаторки програм публічної історії [email protected].