Пам'ять про дім: історії про повернення

Пам'ять про дім: історії про повернення

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

19.9.2024, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії, Богомольця 6

Запрошуємо на розмову "Пам'ять про дім: історії про повернення", якою продовжуємо серію "Domowroty / ПОВЕРНЕННЯ / Homing".

Найчастіше ми звикли вважати, що рідний дім це там, де ми народилися. Чи, можливо, поняття дому має ширше значення? Починаючи з XIX століття на українських землях відбулося кілька хвиль масової міграції, коли звідси, через економічні та політичні причини виїжджали селяни, робітники, євреї, православні, католики та багато інших представників різних соціальних чи релігійних груп. Уже в Канаді, США, Аргентині, Бразилії народжувались та будували своє життя нащадки цих мігрантів, не відвідуючи землі своїх предків у силу різних причин. Наприклад, для одних такий приїзд був би складним або навіть небезпечним через радянський режим. Для інших – сама думка про подорож до землі, де їхні родини нищились погромами і війнами, видавалася неприпустимою.

Пам'ять про колишній дім змінювалася і перепліталася в родинних легендах чи уривках інформації, які переходили з покоління в покоління. Згодом, після розпаду Радянського Союзу можна було приїхати і побачити те, що залишилося. Навіть постала окрема сфера туризму спадщини – heritage tourism – для тих, хто хотів відчути і зрозуміти зв’язок із землею свого походження.

Однак, для іншої частини вихідців з українських земель приїзд до міст чи сіл своїх предків став чимось більшим, аніж туристичний візит. У своїх приїздах вони почали шукати можливостей повернутися сюди на довше, знайти роботу, заснувати бізнес чи займатися волонтерством.

Під час зустрічі ми дізнаємось про історії людей, які приїхали в Україну, маючи тут коріння, і залишилися мешкати. Чи стала Україна їхнім віднайденим домом?

Марла Раухер Осборн спільно з Джеєм Осборн з Каліфорнії заснували організацію "Єврейська спадщина Рогатина" (Rohatyn Jewish Heritage), і піклуються про єврейське кладовище та пам’ять про єврейський Рогатин. Арета Ковальська з Чикаґо створила сторінку "Забута Галичина" (Forgotten Galicia), на якій популяризує багатокультурну спадщину Галичини епохи Габсбургів. Владислава Москалець займається організацією індивідуальних поїздок у пошуках свого коріння, та долучиться до зустрічі зі своєю дослідницькою перспективою.

Мови зустрічі: українська та англійська (із синхронним перекладом).

post picture

Марла Раухер Осборн

Президентка громадської організації “Єврейська спадщина Рогатина”, що розробляє і втілює проєкти зі збереження спадщини з метою відновлення зв’язку між історією єврейської громади Рогатина з людьми і місцями сучасного українського міста.

post picture

Арета Ковальська

Авторка англомовного блогу “Тіні забутої Галичини” (Forgotten Galicia), де збирає, фіксує, поширює та зберігає сліди минулого Львова та регіону ширше як частини Австро-Угорської імперії.

post picture

Владислава Москалець

Докторка історичних наук, дослідниця Центру міської історії. З 2016 року викладає курси пов’язані з українською та єврейською історією XIX століття, історію споживання та іврит. Старша викладачка кафедри історії Українського Католицького Університету, координаторка програми Єврейських студій.

Опираючись на метафору "повернення", яка сьогодні є особливо сенситивною, публічна програма "Domowroty / ПОВЕРНЕННЯ / Homing" актуалізує роздуми про постійний процес фізичного і матеріального повернення, а також емоційних та інтелектуальних міркувань про те, що таке місце, приналежність і зв'язок. Публічна програма є частиною проєкту "Homing: Returns of People, Places and Archive". Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

  • img

  • img

  • img

Зображення

Верхнє: Forgotten Galicia

Галерея: Іра Середа