Проект цифрової історії: як це працює
7 грудня 2018
Центр міської історії, Львів, Україна
Семінар спрямований на обговорення потреб та цілей у проектах цифрової історії, що, у свою чергу, визначає різні конфігурації акторів та компетенцій, актуальних для проектів цифрової історії. Йтиметься про колективний характер та інституційну роль, координацію та підтримку цифрових проектів, міждисциплінарний підхід, технічну базу і візуальну мову, цифрові компетенції авторів та аудиторій.
Акселерація змін у цифрових технологіях робить їх постійно застарілими. Відбувається оновлення обчислювальної потужності пристроїв, зміна інтерфейсів, мов програмування і форматів файлів. Водночас не існує одностайної думки про те, чи сприймати оновлені версії як нові. Оскільки базові способи взаємодії між людиною і технологією залишаються у тих же концептуальних рамках. Відтак, коли проекти гуманітарного спрямування намагаються знайти інноваційні підходи до використання цифрових інструментів, вони мають справу з технологією, що постійно втрачає актуальність, і при цьому не обов’язково містить концептуальні інновації порівняно зі своїми попередніми версіями.
Олена Бетлій, Анна Ісаєва, Дарина Подгорнова про картування Великої Війни у Києві
Сандра Камарда про досвід кураторства історичної багатошарової цифрової виставки про Велику війну
Питання від Олександра Маханця
Учасник панелі "Програмування та візуалізація" Даніеле Ґвідо
Анна Ісаєва відповідає на питання
Учасник панелі "Від даних до інформації: як розуміти взаємозв’язки" Данило Ільницький
Учасник панелі "Переведення знання у 'розуміння патернів'" Євген Захарченко
Учасники семінару
Доповідь Джорджо Убольді про дизайнерський підхід до проектів цифрової гуманістики
Питання від Наталі Отріщенко
Це піднімає питання про те, як формується запит на створення проектів цифрової історії, кого вони включають, і хто ініціює ці процеси. Чи обчислювальний метод вважається можливістю сформувати інші технологічні рамки для формування знання у полі гуманістики? Чи цю йдеться передусім про необхідність йти в ногу з останніми технологіями? Чи можемо ми розділяти згадані два аспекти? Чи слід радше дивитися на міждисциплінарну природу цих відносин?
Це наштовхує гуманістику на питання про те, які цілі ставляться до цифрових проектів? І яким є підхід до оцінки їхньої успішності та ефективності? Як це працює? Коли можемо вважати такі проекти достатньо цифровими? Що таке дослідження, а що таке результат у проекті цифрової історії? Що є доданою вартістю та як оцінювати експерименти із застосування технологій в гуманітарних науках? Яку роль відіграє інтерфейс? Коли саме вважати користувацький досвід і статистику відвідувань ключовим результатом? Чи вважати проект цифрової історії завершеним після публікації? До цих запитань звертатимуться учасники семінару.
Робоча мова семінару - англійська.
Семінари з цифрової історії Центру міської історії обговорюють методологічні, етичні і теоретичні питання створення, збору і аналізу цифрових чи оцифрованих фотографій та відеозаписів як свідчень про минуле та світи, у яких жили чи живуть люди. Також семінари зачіпають питання просвітницького призначення історичних візуальних даних, які використовуються для створення змістовних презентацій і лекцій для різної аудиторії. Мета семінарів - дискусія про існуючі можливості і виклики цифрової історії між дослідниками.
Семінари мають три основні блоки:
- Артефакти (фотографії, файли, фільми, тощо)
- Технології (камера, антена, екран, друк, програма, тощо)
- Візуальні та цифрові методи (смисл і аналіз)
Подія реалізована в рамках "Семінарів цифрової історії" Центру міської історії Центрально-Східної Європи за підтримки Університету Санкт-Галлена (Швейцарія).
Зображення
Галерея: Ірина Середа
