Цей дослідницький фокус розширює усталені підходи до історії модерного Львова, центрованій на історії формування національних спільнот, через звернення до інших категорій соціальних поділів: гендеру, віку, класу, групи. Дослідження соціальної мобільності допомагає зрозуміти життєві та сімейні траєкторії різних груп, від жінок-робітниць та служниць до елітних верств шляхетського та буржуазного походження. Це дозволяє також подивитися на агентність акторів, які перебували в тіні державних структур та міських органів влади, як-от сім’я як агент соціального забезпечення, опіки та контролю, або ж низові об’єднання, як-от профспілки, товариства, клуби, салони — не лише з перспективи творення публічної сфери, але і як чинник соціального та економічного просування та добробуту. У рамках цього фокусу дослідницькі проекти також звертають увагу на зміни структури та простору міста у зв’язку із соціальними поділами: архітектура нерівностей та обмеженого доступу до елітних місць; місця праці та житло як важливі соціальні локуси; місця солідарності та спільної дії.
Дослідження зосереджене на Львові та його передмістях, що дозволяє простежити горизонтальну та вертикальну мобільність, пов’язану із переміщеннями між містом і селом. Постійний рух у обох напрямках становив підґрунтя життєвих стратегій як у періоди воєн, змін політичних режимів, так і у часи економічного зростання. Львів є також особливо цікавим прикладом для дослідження соціальної історії через переплетіння соціальних та національних категорій, а також з огляду на зміни кордонів, державної приналежності та соціальних політик. Ці особливості обумовлювали важливість порівнянь та циркуляції ідей щодо добробуту, розвитку та прогресу у зіткненні з "Іншими" — з сусідами по кордону або із "попередниками" — колишніми мешканцями та керівними елітами. Довга часова перспектива ХІХ-ХХІ ст. дозволяє побачити процеси довгої тривалості, тяглості і розриви у соціальній тканині міста.
У рамках цього дослідницького фокусу Центру, індивідуальні проекти зосереджуються на кількох взаємопов’язаних аспектах історії ХІХ - ХХ ст. Владислава Москалець досліджує економічні еліти Львова та їхню міську репрезентацію, з урахуванням національних та гендерних аспектів. Іванна Черчович зосереджується на працюючих жінках, включаючи мігранток із сіл і міських бідних, та на їхніх практиках поєднання роботи із материнством, що включає також творення розвинених жіночих мереж догляду за дітьми між містом та селом. Ірина Склокіна вивчає жінок-робітниць в індустрії, з особливим фокусом на їхньому соціальному забезпеченні не тільки через зусилля держави, але передусім "знизу", за участі сімей, профспілок, неформальних зв’язків, з урахуванням особливостей прикордонного регіону Галичини.
Зображення:
Верхнє: Площа Ринок у Львові, 1920-ті / Генрик Поддембскі / NAC
