Коло Дебори

Запрошуємо на серію міських прогулянок "Коло Дебори", авторкою якої є Інна Золотар.

Львів між великими війнами не був містом, комфортним для "інших" за походженням, для інтелектуалів, що симпатизували "не тим" політичним течіям, а також для жінок, що хотіли професійно реалізуватись. Це були часи політичної та соціальної напруги, складної економічної ситуації та непростих виборів. Водночас це був час сміливих ідей, палких дискусій, оригінальних відкриттів та нових можливостей. 

Саме в такі періоди проживались цікаві та непрості біографії. І завдяки людям з цікавими та непростими біографіями Львів в міжвоєнний період відбувся як важливий центр науки та місце бурління нового мистецтва. Через радикальну зміну населення міста після Другої світової війни більшість цих історій зникла з міського простору та пам’яті.

Однією з таких біографій є історія Дебори Фоґель. Вона вже не є такою невідомою постаттю у Львові. Більш помітно її ім’я почало повертатись до Львова щонайменше від 2010-х. Вона поверталась у дослідженнях і мистецьких проєктах Кароліни Шиманяк, Андрія Боярова та інших, у перекладах Юрка Прохаська. У 2017 році в Музеї Ідей відбулась, присвячена їй, мультимедійна виставка "Пазли пам'яті" в супроводі дискусії та музичного перформансу. На меморіалі "Простір синагог" можна прочитати рядок з її прозової збірки літературного монтажу "Акації квітнуть".

Однак, попри присутність Дебори Фоґель у фахових дискусіях та розмовах про мистецькі біографії Львова, її топографічна відсутність в місті є очевидною. Жодна зі спроб назвати вулицю, сквер чи будь-який інший простір іменем Дебори Фоґель у місті наразі не увінчалась успіхом. Також немає табличок на будинках, які належали її родині чи пов'язані з її біографією. 

Втім, невідомо, чи Дебора Фоґель втішилася б таким традиційним способам вшанування пам'яті. Одна з перших жінок з докторським ступенем, знавчиня літератури та сучасного мистецтва, яка бачила, чула та писала про місто інакше – у її біографії мало традиції, але багато новизни та сміливості. Тому, можливо, і повернення Дебори до просторів міста має бути особливе, "фоґелівське", нетрадиційне. 

Таким нетрадиційним способом згадати Дебору Фогель є прогулянка “Місто в ритмі Дебори Фоґель”, яка повертає її тексти до міста, дозволяє подивитись на Львів очима Фоґель та з перспективи її часу, допомагає відчути темп і ритм поетки та  уявити нашу героїню в просторі, розповідаючи її непересічну біографію через її оточення та пам’ять.

Інша прогулянка “Рахель Ауербах. Львівські хроніки” повертає до просторів Львова найближчу подругу Фоґель – Рахелю Ауербах. Її знають передусім як авторку хроніки Варшавського ґетто, одну з трьох членів групи доктора Рінґельблюма “Онег Шабат”, хто пережили Голокост. Менш видимою та доціненою є робота Рахелі Ауербах зі свідками та свідченнями під час судового процесу Айхмана в Єрусалимі. І майже зовсім невідомою є львівська частина біографії Ауербах як публічної інтелектуалки, пов’язаної з філософсько-математичною школою Казимира Твардовського, їдишомовним журналом “Цуштаєр” і середовищем авангардної літератури та мистецтва. Саме у Львові Рахель Ауербах надрукує свої перші вірші, напише безліч статей, зустріне подруг-однодумиць і познайомиться з людьми, котрі змінили мистецькі та літературні ландшафти, проявить себе як вправна організаторка освітніх та видавничих процесів, професійна лекторка та редакторка.

Рахель Ауербах приїхала до Львова у 1920-х і назавжди покинула місто у 1930-х. Тут вона вчилась, працювала, дружила та намагалась створити нове їдишомовне інтелектуальне середовище. Прогулянка львівськими адресами Рахелі Ауербах  висвітлює її життєві шляхи та перехрестя, історію її родини та спільноти, вибори та виклики львів’ян того часу. До того ж прогулянка допомагає побачити роль Львова у створенні системи міжнародного права та підкреслює наявність та тяглість традиції роботи зі свідченнями тих, хто пережив Другу світову.

Історії обидвох наших героїнь завжди будуть неповними без спільнот, які їх сформували та середовища, яке впливало і на яке мали вплив і Дебора, і Рахеля. Тому третя прогулянка "Коло Дебори" нагадує про філософсько-математичну школу Казимира Твардовського на Львівському університеті, з якою у наших героїнь були різні стосунки. "Коло Дебори" повертає на мапу Львова творців та натхненників культури їдиш в переважно полонізованому єврейському Львові. Ця прогулянка також нагадує про діяльність дуже строркатого, авангардного мистецького середовища artes, діяльність якого показує багато зв’язків українського мистецтва з польським середовищем.

Україна зараз, в часи війни, намагається розповісти про себе світові на різний спосіб. Одні із них – це виставки та книги. Проте митці чи письменниці з міжвоєнного Львова, особливо не українського походження, майже не представлені. Три прогулянки Львовом нагадують містянам, гостям міста та загалом, українцям, про інший Львів, пам’ять про який затерлась після Другої світової. Поезія та тексти Дебори Фоґель, статті та правозахисна діяльність Рахелі Ауербах, твори та біографії мистецького, літературного і наукового середовища є нашою спадщиною. Ця спадщина може нас підтримати, допомогти поставити питання, задати траєкторію пошуку відповідей та показати не завжди очевидні зв’язки України з рештою світу, розповісти якому про себе ми так прагнемо. Проте, стан та видимість цієї спадщини є нашою відповідальністю. І вона варта того, щоб її бачити, чути та показувати світу.

ПРОГРАМА

• Місто в ритмі Дебори Фоґель / 3.5.2025, 21.6.2025
• Рахеля Ауербах. Львівські хроніки / 26.7.2025, 18.10.2025
• Коло Дебори / весна 2026

Міські прогулянки є частиною серії "Плетива спадщини", яка є публічною програмою проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину". "REHERIT 2.0" реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.

Зображення

Верхнє: вулиця Академічна, Львів, 1925-1939 / Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny – Archiwum Ilustracji,  1-U-3524 / Narodowe Archiwum Cyfrowe