Спільнота незнайомців: соціальний контекст домашнього кіно

Спільнота незнайомців: соціальний контекст домашнього кіно

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

20.10.2022, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Напередодні Міжнародного дня домашнього кіно запрошуємо на лекцію Олександра Маханця "Спільнота незнайомців: соціальний контекст домашнього кіно".

Поява та стандартизація вузькоформатної кінотехнології у 1920 роках вплинула на те, що творцем фільмів міг стати фактично кожен. Поступово кінокамери та кіноматеріали перетворювались на простіші, легші та відносно дешеві апарати. Нове медіа проникло глибоко у суспільство і потрапило до рук різних соціальних прошарків. Після Другої світової війни практика приватних кінозйомок стала по-справжньому масовою у Європі, США та у Радянському Союзі. В цьому процесі виникло явище кіноаматорства та з'явились незалежні жанри. Наприклад, "домашнє кіно", метою якого було зберегти у пам'яті важливі моменти життя.

Кіноаматорство набуло форми руху, який передбачав взаємодію і співпрацю ентузіастів, оформлення клубів, студій, фестивалів тощо. Водночас набагато більшою була кількість тих, які займалися зйомками індивідуально. Такі люди зазвичай рідко ділилися і показували свої фільми поза колом найближчих осіб. Часто ті, які займались індивідуальними зйомками, не були знайомі між собою. Попри це, їх можна назвати спільнотою, яку об'єднував один інтерес та досвід. Зрештою, спільність засвідчує й аналіз їхніх архівів. Зміст та характер того, що знімалося приватно, визначали не лише суб'єктивні фактори й задум творця, але й технологія, внутрішня кон'юнктура, загальноприйняті шаблони поведінки тощо. Попри свободу і незалежність від професійної індустрії кінематографа, кіноаматорські практики не були абсолютно звільненими від обмежень. Найпоширенішими темами для зйомок залишалися: дитинство, весілля та святкування, відпочинок та подорожі. Одноманітність сюжетів домашніх фільмів ховає за собою безліч деталей, які відсилають до приватних історій і спогадів, розкриваючи які знайомимося з соціальним контекстом кіноаматорства і феноменом взаємодії людини та камери.

Основою для лекції є дослідження колекції матеріалів Міського медіаархіву Центру міської історії. Під час зустрічі розмовлятимемо про кіноаматорів та соціальні передумови для явища кіноаматорства. Спробуємо віднайти відповіді на питання — що можна було знімати, а що залишилось за кадром? Наскільки доступним було обладнання, та як домашні фільми вписуються у візуальну культуру загалом? Зрештою, чому важливі домашні фільми сьогодні?

post picture

Олександр Маханець

Історик-архівіст, дослідник Центру міської історії. Серед наукових зацікавлень: документальна фотографія та аматорське кіно, історія міст, урбаністика, цифрова гуманістика, соціальна історія, класичні мови, антропологія.

Зображення

Верхнє: Віль Фургало // Колекція Міського медіаархіву Центру міської історії

Галерея: Вікторія Бойко