Людвік Флєк і його "мисленнєві колективи"

Ці події мають на меті поєднати людину і місто/місця/середовища, Людвіка Флєка (1896-1961) і Львів, у якому він народився, навчався, працював, дискутував, обмірковував і писав свої філософські й медичні роботи. Майбутній вчений-мікробіолог походив із польсько-єврейської родини. Отримавши 1914 року атестат зрілости, він розпочав студії на медичному факультеті тоді ще австрійського університету імені Франца Йосифа у Львові. Перша світова війна змусила його перервати навчання – Флєк потрапив на фронт, а медичні студії закінчував уже в польському університеті Яна Казимира. Під час навчання Флєк зацікавився мікробіологічними дослідженнями і познайомився з фахівцем із плямистого тифу Рудольфом Вайґлем, із яким тісно співпрацював протягом міжвоєнних років. Водночас Флєк захопився філософськими питаннями наукових досліджень. Творчі та академічні спільноти міжвоєнного Львова стали тим середовищем, у якому вчений розвинув і сформулював ідею "мисленнєвого колективу". Він бував частим гостем на зустрічах у наукових колах (медичних і не тільки), співпрацював з учасниками Львівської математичної школи, зокрема з Гуґо Штайнгаузом, провадив дискусії з львівськими філософами – до Флєкового оточення так чи інак належали Казімеж Твардовський і Казімеж Айдукевич. Відомі, зокрема, його диспути з Ізидорою Домбською, фахівчинею з теорії наукових досліджень, а також із психіатром та істориком науки Тадеушем Білікевичем.

Німецька окупація змусила Флєка звільнитися з усіх посад і разом із дружиною та сином оселитися на території львівського ґетто. Коли розпочались арешти львівських науковців-євреїв, його разом із родиною було перевезено до концтабору Аушвіц, а згодом – до Бухенвальда. У квітні 1945 року родину Флєків звільнили американські війська. Учений переїхав до Любліна, де очолював відділення мікробіології медичного факультету Люблінського університету імені Марії Склодовської-Кюрі, а згодом до Варшави. У повоєнні роки Флєк здійснив блискучу кар’єру медика-бактеріолога: під його керівництвом було захищено понад 50 докторатів і габілітаційних праць, 87 Флєкових наукових публікацій побачили світ у різномовних журналах. Проте найважливішим для філософії науки й епістемології є його твір, написаний ще у "львівський період": "Як постає та розвивається науковий факт" (1935). У ньому вчений розглядає генезу наукових фактів як результат діяльності наукових спільнот, що послуговуються знаннями та досвідом своїх попередників і сучасників, одним із перших вказує на соціальну й історичну обумовленість процесу пізнання.

Відродження інтересу до творчості Флєка відбулося в 1960-х роках завдяки праці Томаса Куна "Структура наукових революцій" (1962). У передмові до книги Кун зазначив, що багато корисних думок та імпульсів він запозичив саме з праці львівського бактеріолога про мисленнєві стилі та колективи. А вже у 1980-х роках Флєк здобув таку популярність, що його почали долучати до числа ключових теоретиків-епістемологів ХХ століття.

Семінар покликаний сфокусувати увагу на філософському доробку Флєка та історичному контексті, у якому виникли його ідеї. Учасники та учасниці семінару детально розглянуть соціальний ландшафт міжвоєнного Львова, у якому співіснували і співтворили різні етнічні, мовні і релігійні групи, різні мистецькі спільноти і наукові колективи; вони також прослідкують зміни й адаптації його напрацювань у багатоманітних дисциплінарних та географічних контекстах. Нарешті, семінар прагне актуалізувати спадщину Людвіка Флєка і відкрити можливості для її подальшого застосування в академічному і позаакедмічному середовищі.

Організаційний комітет:

Стефанія Пташник | [email protected]heidelberg.de
Наталя Отріщенко | [email protected]
Софія Дяк | [email protected]
Олена Галета | [email protected]
Асистування: Оксана Авраменко

Організатори:
Гайдельберзька академія наук
Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Український католицький університет

Підтримка:
Німецьке науково-дослідницьке співтовариство
Collegium Helveticum / Центр Людвіка Флека (Цюріх)

Підтримка публічної програми:
Інститут гуманітарних наук (Відень)
Львівська міська рада
Goethe-Institut