Робота з відходами у

Робота з відходами у "закритому" пост-радянському місті: від металобрухту з субмарин до екстремального екотуризму

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др. Домінік Мартін

Кембриджський університет

20 червня 2017 / 16.00

Бібліотека Центру міської історії

У цій презентації показані трансформації у роботі із відходами у "закритому" військовому індустріальному мономісті на Далекому Сході. Большой Камень було радянським містом кораблебудівників, яке у 1990-х рр. стало містом корабле-демонтажників, коли на його долю припало ліквідовувати списаний російський флот токсичних і застарілих атомних підводних човнів. Робота із заіржавілими корпусами того, що колись було гордістю соцбудівництва, стала порятунком для міста. Райони, які були марґіналізовані під час різкого занурення Росії в капіталізм, змогли прогодувати себе та створити бригади, які продовжили працювати далі і вивозили лом з військово-промислової галузі. Різного роду маргінали, такі як колишні ув’язнені, змогли утворити робочі кооперативи, об’єднані спільною діяльністю, збираючи і перепрофільовуючи відходи військової галузі. Іронічно, але радянська виробнича ідеологія, яка цінувала працю і робітника понад усе, змогла у цьому місті вижити, пішовши в обхід у епоху "другого модерну" (за У.Беком), яка мала справу з небажаними відходами епохи першого прометеївського модернізму.

У презентації йшлось про те, як при лібералізації закритого режиму дехто з місцевої молоді відчув незадоволення з виробничої парадигми, яка проектувала майбутнє міста в один етап (конструктивно або деструктивно) у нескінченний метаболізм виробництва. Прагнучи дістатися нових місць, ці молоді люди звернули свій погляд на іншу форму поширених відходів, які заполонили усі кутки Далекого Сходу, а саме – пластикові пляшки. Із цих пляшок вони збудували плоти, на яких перетинали далекосхідні ріки, винайшовши новий вид спорту, а також, як вони вважають, новий вид "екстремального екотуризму". Активна молодь цього закритого міста припускає, що в епоху економіки обмежених ресурсів Росія може стати "екологічної наддержавою" в азійсько-тихоокеанському регіоні не завдяки утилізації відходів, а використовуючи відходи для відпочинку і розваг.

post picture

Др. Домінік Мартін

дослідник-постдокторант на кафедрі соціальної антропології Кембриджського університету, де він здобув свій докторський ступінь у 2016 р. Перед тим Домінік був гостьовим дослідником в Університеті Каліфорнії в Берклі, Центрі суспільних наук в Берліні, а у 2014-15 р.р. був стипендіатом Японського товариства підтримки науки у Токіо.

Зображення

Верхнє: м. Великий Камінь. Початок 1950-х рр.