Др. Домінік Мартін

Др. Домінік Мартін

Королівський коледж, Кембридж, Великобританія


  • Тема дослідження:
    Історична етнографія пострадянського "закритого" міста: Большой Камень 1997-2015 рр.
    Період:
    червень 2017
  • facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Під час своєї дослідницької резиденції у Центрі міської історії Домінік Мартін працював над темою: "Суспільне і релігійне життя "закритого" пост-радянського міста: Большой Камень у 1997-2015р.р.". Домінік Мартін є постдодкторантом у Відділі соціальної антропології у Кембриджському університеті, де він викладає курси з основ соціальної антропології та на тему пост-радянського простору.

Домінік вивчав соціальну антропологію у Кембриджі, де здобув свій докторський ступінь у 2016 р. Його дисертація була про етнографічні і архівні дослідження релігійної громади у "закритому" місті Большой Камень на Далекому сході Росії. У своїй роботі він аналізує, як і чому у місті, де домінував суднобудівельний завод із будівництва підводних човнів, група активної молоді змогла "відродити" давню розкольницьку традицію російського православ’я – старовірів. Таке "відродження" знайшло свій відгомін у всьому пострадянському релігійному просторі. У минулому Домінік був гостьовим дослідником в Університеті Каліфорнії Берклі та у Берлінському Центрі суспільних наук (Wissenschaftzentrum für Sozialforschung). У 2014-15 р.р. він був дослідником у Японському товаристві сприяння розвитку науки у Токіо.

У Львові Домінік працював над рукописом книги на основі свого дисертаційного дослідження. За двадцять років, від часу найбільшого занепаду російської влади у середині 1990-х р.р. до нового становлення її військової моці у середині 2010-х р.р., у російській глушині, на Далекому сході, зародився незвичайний вид соціального життя – у місті, яке мало спеціальний "закритий" статус під час цього проміжного геополітичного періоду. Перебуваючи всередині мережі місцевих, федеральних і глобальних політичних нормальностей, цьому мономісту вдалося не просто пережити перехідний пост-радянський період, на відміну від більшості своїх родичів, а й створити контекст для процвітання унікальних для пост-радянського простору видів суспільного і релігійного життя. У книзі йдеться про те, як і чому настало це процвітання у цьому конкретному населеному пункті, у "закритому" військово-промисловому мономісті біля Японського моря, із його історично важливими людськими і нелюдськими можливостями. Цей аналіз керувався висновками з порівняльної міської історії та польових досліджень пострадянського повсякденного життя, а також результатами порівняльних досліджень, яких у Львівському Центрі міської історії є вдосталь.