Умовні знаки / Минуле та сучасність Краківського базару

Умовні знаки / Минуле та сучасність Краківського базару

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

7 серпня - 1 листопада 2015

вул. Раппопорта, 8

Інсталяція "Умовні знаки" є спробою маркування найстарішого, сьогодні неіснуючого єврейського кладовища у Львові (за будівлею колишнього єврейського шпиталю на вулиці Раппапорта, 8) та спробою збереження зв'язку між минулим та сьогоденням.

Місце

Фрагмент карти Львова, де позначено старий єврейський цвинтар (1928)

Старий єврейський цвинтар вперше згадується у міських хроніках 27 травня 1414 році. Майєр Балабан зафіксував і описав його у своїх працях. Він згадує, що тут було поховано чимало видатних рабинів і лідерів єврейської громади Львова. Офіційно цвинтар був закритий 22 серпня 1855 року через загрозу епідемії. Коли місто було окуповано німцями у 1941 році, львівський єврейський цвинтар став одним із сотень інших, які було зруйновано під час війни. Вже у 1947 році на цьому місці було відкрито продуктовий ринок, який офіційно називався "Центральний", а неофіційно – "Краківський".

Невеличкий сквер за колишньою будівлею єврейського шпиталю (сьогодні пологове відділення) – єдина ділянка, яка уціліла з єврейського кладовища. Станом на сьогодні не існує чітко визначеного входу до збереженої ділянки цвинтаря: відвідувачам доводиться проходити через ворота для машин швидкої допомоги пологового будинку, обходячи ріг будівлі – тільки так можна потрапити у цю частину, яка зараз використовується пацієнтами лікарні і їх відвідувачами, а також мешканцями сусідніх будинків. Складно віднайти інформацію про історію цього місця у навколишньому міському просторі. Щодня на ринок приходять сотні людей, не замислюючись про його минуле. Водночас, пам'ять про це місце продовжує жити у людській свідомості, у фольклорі, міських легендах.

Ізраїльська архітекторка Роніт Ломброзо розробила проект на вшанування цвинтаря – "Меморіальний парк Бесойлем". Проект було відібрано на відкритому конкурсі "Місця єврейської історії Львова", організованого Центром міської історії, Львівською міською радою і GIZ.

Інсталяції "Умовні знаки" – це спроба показати тяглість між двома об'єктами – кладовищем і базаром – незважаючи на драматичний переломний момент в історії. І єврейський цвинтар, якому майже шістсот років, і теперішній базар, збудований у радянські часи, відіграють важливу роль у житті міста, хоч і з різних перспектив. Задум інсталяції – не звинувачувати у не-пам'ятанні, а збудувати зв'язок між двома модальностями цього місця – минулим і сучасним.

Взявши за основу умовні позначення єврейських кладовищ із довоєнних карт Львова, автори й авторки створили "умовний знак" – дерев'яну трикутну лавку. Знак став місцем експозиції з інформацією про історію цього місця, текстами, фотографіями і свідченнями усної історії. Трикутна лавка перетворилася на місце, де можна зупинитися і поринути в роздуми про значення цієї дільниці. Вона пов'язала минуле – старе кладовище і людей, які тут поховані, – з людьми, які працюють і живуть на території ринку сьогодні. Запросила сісти, відпочити і поміркувати – створити живий пам'ятник на карті Львова.

Схема лавки-інсталяції «Умовні знаки», яка повторює форму умовного позначення на історичній карті (2015)

Готуючи інсталяцію, студенти вдавалися до різних методів і застосовували різні техніки: архівні дослідження, візуальну антропологію, включене спостереження і глибинні інтерв'ю з мешканцями сусідніх будинків, працівниками Краківського базару. Вони з подивом сприйняли те, що майже всі опитувані чудово знали, що раніше тут був цвинтар. Вони чули розповіді про дітей, які гралися тут наприкінці 1940-х, коли цвинтар ще існував, легенди про привидів і духів, а також чутки про майбутню долю цього місця. Цитати з цих інтерв'ю стали  ілюстрацією того, як історія живе у місцях з таким складним і неоднозначним минулим.

Авторки проекту:
Александра Васілєвска (Польща), Єкатєріна Кузнєцова (Росія), Ала Сідаровіч (Білорусь), Александра Ґжемска (Польща), Аґнєшка Захарєвіч (Польща), Ольга Вуйцик (Україна), Софія Газдан (Росія).

Куратори: Андрій Лінік, Анна Чеботарьова (Центр міської історії)

Воркшоп є частиною програми літньої школи "Єврейська історія, багатоетнічне минуле та спільна спадщина: міський досвід Східної Європи".

Виставка стала частиною публічної програми Літньої школи "Єврейські дні у Ратуші" та фестивалю єврейської культури "LvivKlezFest".