Історики як публічні інтелектуали: випадок пострадянської України

Історики як публічні інтелектуали: випадок пострадянської України

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Володимир Склокін

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

23 вересня 2014

Центр міської історії, Львів

Згідно з відомим американським істориком Тоні Джадтом, ХХ століття було століттям інтелектуалів, які в не меншій мірі, ніж політики, визначили його обличчя. Натомість, в останні 20-30 років сама ідея "публічного інтелектуала" стала предметом гарячих дискусій в Західній Європі та Північній Америці. Відновлений інтерес до цього відносного старого феномену був пов’язаний, з одного боку, з усвідомленням його особливої значущості у добу масової ліберальної демократії, а з другого – з переконаністю частини вчених, що публічний інтелектуал, чи принаймні важливий тип публічного інтелектуала, поступово занепадає.

У цій лекції др. Володимир Склокін спробував з’ясувати, як випадок пострадянської України змінює наше розуміння ролі "публічного інтелектуала". У першій частині лекції було розглянуто дискусію про інтелектуалів та інтелігенцію в незалежній Україні, а в другій, обмежуючи свій аналіз професійним історіописанням, лектор простежив внесок істориків до публічно-інтелектуальної активності. Ця тема  розглядалась у ширшому контексті трансформації української історіографії у пострадянський період і переосмислення професійними істориками суспільної ролі власної дисципліни.

Після лекції відбулася дискусія за участі др. Софії Дяк та др. Василя Расевича, в якій учасники спробували відповісти на питання, якою має бути роль історії та гуманітаристики загалом у сучасному світі, де має проходити межа між наукою і громадською активністю, а також яких інтелектуалів потребує сучасна Україна?

post picture

Володимир Склокін

кандидат історичних наук, у 2013-2014 роках стипендіат Інституту наук про людину у Відні і Центру міської історії у Львові. Працює над дослідженням, присвяченим переосмисленню суспільної ролі історії у посткомуністичних Польщі, Україні та Росії.