Час і календар штетла: сакральне, профанне та невизначене

Запрошуємо на лекцію професора Йоханана Петровського-Штерна, яка відбудеться у рамках публічної серії "Плетива спадщини". 

Містечка, або שטעטלעך (штетли) чи miasteczka, утворюють густу мережу в Україні, особливо на Волині, Поділлі та Галичині. Такі міста як Бердичів, Острог, Меджибіж, Корець, Славута, Броди, Збараж та багато інших були важливими осередками єврейського життя: тут діяли друкарні, що поширювали єврейські книги по всій Європі; тут народився і розцвів хасидський рух; тут жили цадики, чиє вчення змінило обличчя єврейського світу. Штетли/містечка були перехрестям культур та спільнот. Синагоги, церкви та костели формували релігійний і культурний ландшафт. Тут відбувалися ярмарки, які визначали ритм щоденного життя. Через містечка проходили численні торговельні шляхи й стежки, які формували загальноєвропейську мережу зв'язків та обмінів як товарами, так і ідеями. 

У центрі лекції професора Петровського-Штерна буде темпоральний світ східноєвропейських євреїв наприкінці XVIII — на початку XIX століття. Лекція покаже час не лише як теологічну категорію, а й як соціальну практику. Серед питань лекції: як єврейські мешканці містечка планували день і тиждень? Чому, попри неймовірну кількість обмежень, містечко з нетерпінням чекало на "святу суботу" й жило "від шабату до шабату"? Як євреї в містечку проводили вільний час — і чи існувало в них взагалі поняття "світського" часу? Чи є у нас будь-які документальні свідчення — окрім теологічних, морально-етичних та правових (галахічних) джерел, — що підтверджують існування єврейського часу в містечку? 

Відповіді на ці та інші питання можливі завдяки вникливому аналізу різноманітних історичних джерел: кишенькових календарів, протоколів поліційних обшуків, інвентарних описів друкарень, торгових довідників і приватних записників купців. Ці джерела допомагають розкрити історію єврейських спільнот, що існували одночасно в кількох темпоральних системах. У центрі лекції буде єврейський кишеньковий календар, який друкувався тиражами в десятки тисяч примірників і слугував інструментом для орієнтування у священному та профанному, а також у неоднозначному просторі між ними.

Лекція відбудеться в рамках програми "Плетива спадщини" — серії подій про багатокультурну спадщину міст і містечок України. Програма є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину", що посилює бачення багатокультурної спадщини українських міст і містечок як спільного надбання, пожвавлює культурний розвиток, сприяє критичному мисленню та подоланню дискримінації, а також стимулює місцевий соціально-економічний потенціал. "REHERIT 2.0" реалізують команди Центру міської історії та Центру "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.