Свідчення як доказ: документування війни, доля свідчень та "факту"

Масове документування війни та увага до можливих порушень міжнародного гуманітарного права формують особливий тип архіву, у якому джерело від початку постає не лише як свідчення, а й як потенційний доказ. Якщо останні десятиліття гуманітаристика зосереджувалася на досвіді, пам'яті та суб'єктивних перспективах, то повномасштабна війна Росії проти України та вписаний у документаційні ініціативи фокус на правосуддя знову актуалізують проблему факту — не як претензію на об'єктивність, а як методологічну й етичну необхідність. Свідчення набуває виміру доказу, де ключову роль відіграють такі аспекти, як рівень структурованості, процеси підбору метаданих та верифікації, створення стандартизованого опису. Логіка пережитого й логіка доказу тут не просто співіснують, а взаємно формують одна одну.

Під час міського семінару Роман Коваль представить перші напрацювання власного дослідження про те, як практики документування воєнних злочинів організовують це співвідношення, як вимога доказовості впливає на структуру джерела та що це означає для розуміння факту й майбутнього історичного письма.

Міський семінар відбудеться у форматі робітні, на яку запрошені дослідники й дослідниці для обговорення наукових проєктів, досліджень, які перебувають на різних етапах розробки, а також завершених досліджень, які готуються до друку.

Участь в міському семінарі передбачає попереднє прочитання і обговорення тексту дослідника. Якщо ви хочете долучитись до семінару, будь ласка, напишіть на е-мейл Анастасії Фабіровської (a.fabirovska@lvivcenter.org), і ми завчасно надішлемо вам матеріали.

Зображення

Верхнє: фото Ольги Климук, 2022 рік / колекція "Візуальна документація війни" / Міський медіаархів Центру міської історії