Вигнанці з пограниччя імперії: біженці з Галичини в період Першої світової війни в Габсбурзькій монархії

Презентація стосується представлення вибраних питань, пов’язаних з воєнними біженцями з Габсбурської монархії в період Першої світової війни. Галичина під час Першої світової була територією воєнних дій, що призвело до масової міграції населення, часом то були втечі від наближення війни з власної волі, часом організована австрійською владою евакуація. Населення багатокультурної Галичини розпорошилося по території Габсбурзької монархії: від Чехії, Моравії, аж до Крайни (сьогоднішня Словенія), від західних рубежів аж до Форарльбергу біля кордону зі Швейцарією. Біженців розселяли в барачних таборах або окремих місцевостях. Частина оселилася в більших містах монархії, таких як Відень, Грац, Брно, Будапешт тощо, це давало можливість іншого стандарту життя. Одночасно із змінами ситуації на фронті, біженці отримали можливість повернення до Галичини, щоправда не було це легким завданням через те, що економічна ситуація знищеного війною коронного краю не була легкою. Частина незважаючи ні на що хотіла повернутися, але дехто все ж таки вирішив залишитися і шукати нового місця для життя.

В своїй презентації дослідник спробує відповісти на питання: як виглядала евакуація і спонтанна втеча мешканців Галичини? Яким був їх досвід як воєнних біженців і як це відбилося на їх психічному стані? Наскільки цей стан речей для самих біженців був зрозумілим? Чи в еміграції почувалися вони рівноправними громадянами монархії, чи як чужинці? Як мешканці Австрії, Моравії і Чехії сприймали біженців? Як змінився стосунок до Габсбурської монархії у біженців під впливом воєнного досвіду?

Зображення

Верхнє: Біженці, 1917 /Національна бібліотека Австрії