Ґетто у Львові: простір і повсякдення

На онлайн-платформі Інтерактивний Львів доступна для прочитання нова публікація "Ґетто у Львові: простір і повсякдення", яка відбулася завдяки співпраці команди Центру міської історії та студентів Українського католицького університету.

Ідея публікації викристалізувалася, коли історикиня та дослідниця Центру Владислава Москалець готувала курс з "Економічної історії Голокосту" для студентів Українського католицького університету у рамках програми суспільно орієнтованого навчання. 

Команда платформи Інтерактивний Львів уже мала досвід реалізації студентських проєктів, що постають у рамках освітніх курсів наших колег: наприклад проєкт "Вижити у 90-их" у співпраці з кафедрою культурології УКУ, чи у рамках курсу Мартіна Роде для магістрів. Цього разу ми вирішили запропонувати студент(к)ам попрацювати з уже раніше опублікованими на Інтерактивному Львові матеріалами навколо теми Голокосту. Передусім це були дослідження проєкту Re_HERIT (2018-2021), а саме "Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові"; міські цифрові прогулянки, які створювалися за матеріалами літніх шкіл та публічних програм у Центрі міської історії. Опрацювання цих матеріалів й експериментування під час навчального процесу дало змогу структурувати й створити нову цифрову публікацію.

Нам важливо було підсвітити межі міського простору та його замкненість/відкритість. Тому частина роботи команди Інтерактивного Львова зі студентами полягала у структуруванні метаданих та їхньому мапуванні за допомогою цифрових інструментів. На основі опрацьованих джерел вдалося створити кілька шарів з відповідними даними. Відтак була створена мапа повсякденного життя ґетто у Львові, на якій позначені місця, повʼязані з його межами, основними інституціями, місцями переховування, торгівлі. 

Мапу супроводжують тексти, здебільшого на основі спогадів та інтервʼю. В їхній основі лежить питання, як може змінитися місто, коли частину його населення ізольовують. Наскільки тотальною була ця ізоляція — чи радше ґетто було пористим, і геноцид не був відокремлений від повсякдення решти містян? Трамваї, які ходили повз мур ґетто, чи навіть заїжджали у нього, колони робітників, які щодня виходили працювати, діти, що намагалися здобути їжу на базарі поза огорожею, показують, як тісно були пов'язаними життя мешканців ґетто з рештою міста. Сама мапа й тексти до неї створюють закорінену у просторі розповідь повсякденного життя в ґетто, яка також дозволить сучасним мешканцям глянути новими очима на вулиці і будинки поруч.

Усі публікації на Інтерактивному Львові проходять наукову та літературну редакцію, а також переклад, й проєкт "Ґетто у Львові: простір і повсякдення" не став винятком.  Висловлюємо вдячність усім колегам й колежанкам, чиї дослідження лягли в основу цієї публікації, а також усім, хто створював та супроводжував її до виходу у світ. 

Координували роботу над публікацією: Роксоляна Головата та Владислава Москалець.

Автори й авторки шарів мап та текстів дослідження: 

• Владислава Москалець (вступ), 
• Анастасія Монгольд (Межі ґетто), 
• Андре Колеша (Самоврядування в ґетто), 
• Діана Ярмус (Транспорт і пересування), 
• Юлія Писклинець (Місця примусової праці), 
• Вікторія Логвинчук (Місця торгівлі), 
• Каміла Чернєцова (Соціальна інфраструктура), 
• Ліліана Москалюк (Місця переховування).

Редакторки тексту: Роксоляна Головата, Владислава Москалець, Віра Трач.

Редагували шари мап та створили цифрову публікацію: Роксоляна Головата, Владислав Муравський.

Літературний редактор: Роман Мельник.

Переклала текст англійською: Юлія Куліш.

Консультації: Софія Дяк, Тарас Назарук, Андрій Усач.