Доктор філософії (Ph.D.) в галузі соціальних наук та культурної теорії (Санкт Галленський університет, 2021); магістр історії (Український католицький університет, 2015); бакалавр історії (Харківський національний університет ім. В. Каразіна, 2013).

Олексій працює науковим співробітником Центру урядування та культури в Європі Санкт Галленського університету. У 2021-2022 навчальному році є постдокторантом Коледжу Нової Європи, Бухарест. Крім того, Олексій працює в проектах з цифрової гуманітаристики Європейської асоціації єврейських студій та Бібліотеки Позена єврейської культури та цивілізації.

У 2015-2021 роках працював науковим співробітником кафедри русистики Санкт Галленського університету; у 2016-2020 був випускним редактором онлайн журналу Euxeinos. В межах програми контекстуальних досліджень Санкт Галленського університету викладав курси з історії та культурної теорії. Олексій був зовнішнім стипендіатом докторантського колегіуму «Австрійська Галичина та її мультикультурна спадщина», Віденський університет та докторантської програми "Міграція та постколоніальність зустрічають Швейцарію", Фрібурзький університет. У 2014 році він був стипендіатом факультету "Artes Liberales" Варшавського університету. Також у 2011 році став співзасновником Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи у Харкові.

У Центрі міської історії працює з 2014 року асистентом Міського медіа архіву, в межах якого координував роботу із зображеннями міст Центрально-Східної Європи, а також працював у академічних, виставкових, освітніх та видавничих проектах Центру. З 2018 року й до тепер координує співпрацю Центру урядування та культури в Європі Санкт Галленського університету та Центру міської історії, зокрема Семінар цифрової історії. Серед проектів, організованих в межах цієї співпраці, були наступні: "Цифрове картування та історична уява" (2018), "Історичність візуальності й історіографія зображень: нові форми цифрової і візуальної історії/гуманітаристики" (2019), "З міста до гір: виображення Карпат у культурі та мистецтві" (2021). З 2022 року Олексій є співорганізатором освітньої програми Центру з цифрової гуманітаристики.

Зараз працює над постдокторантським проектор "Річка-кордон Збруч: соціокультурна та екологічна історія, 1900-1939 рр". Серед наукових зацікавлень: студії міграції та прикордонь, єврейська, українська, екологічна та цифрова історія.