Євгеній Манжурін, фахівець у галузі історії післявоєнного СРСР, аспірант Вищої школи економіки та співробітник Центру історичних досліджень Вищої школи економіки у Санкт-Петербурзі. Антрополог і лінгвіст за освітою, Євгеній працює на стикові дисциплін, застосовуючи методи соціальних наук в історичних дослідженнях. Він є учасником проекту "Етнографія Ермітажу" Центру досліджень науки і технологій Європейського університету (Санкт-Петербург). Дисертаційний проект Євгенія присвячений "низовій" ініціативі зі створення міських символів, що розгорталася в СРСР у період правління Хрущова і Брежнєва.

Дослідження базується на вивченні матеріалів центральних архівів, приватних колекцій та кількох регіональних кейсів (Львів, Київ, Литовська геральдична комісія, Перм, Пенза, Ленінград і Москва) та вперше в історіографії репрезентує розгорнуту картину розвитку міської символіки в СРСР. На матеріалі радянських міських знаків Євгеній аналізує такі питання, як відносини центру та регіонів, система управління (governance) у післявоєнному СРСР, міська й регіональна пам’ять та ідентичність, радянська суб’єктивність.

Створення і практики використання символу Львова радянського періоду – один із кейсів, навколо якого вибудовується дисертаційна робота Євгенія Манжуріна. За час свого перебування в місті як стипендіата Центру Євгеній планує зібрати матеріал з архівних та друкованих джерел, провести кілька інтерв’ю з істориками, колекціонерами та художниками, заплановано також опрацювання матеріальних та візуальних джерел про практики використання радянського герба міста.

Наукові зацікавлення: післявоєнна історія соціалістичних країн, уявлення та репрезентації простору і часу, географія людства, антропологія міста, лінгвістична антропологія.