Антропологиня, фольклористка, усна історикиня. Після завершення базової філологічної освіти у Львівському національному університеті ім. І. Франка здобула ступінь докторки філософії (кандидатки філологічних наук) у галузі фольклористичних студій та працювала старшою науковою співробітницею Інституту народознавства НАН України (2001–2023). Від 2024 р. незалежна дослідниця. Членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Української асоціації усної історії.

У рамках стипендіальної підтримки Каси ім. Юзефа М'яновського стажувалась в Інституті етнології і культурної антропології Варшавського університету (2008 р.). 2022 р. взяла участь у Проєкті академічної мобільності Програми "Erasmus+". Стипендіатка програми "STIBET I" Німецької служби академічних обмінів DAAD (2023 р.)

Наукові інтереси останніх років пов'язані з усноісторичним та фольклористичним вивченням досвіду "важкого минулого" (колективізація, депортація, ув'язнення, голоди й Голодомор, Голокост, війни, Рух Опору у ХХ столітті) та "важкого сучасного" – російської війни проти України у ХХІ столітті. З початком повномасштабного вторгнення проводить інтерв’ю з тими, хто досвідчує війну Росії проти України. Фокусується на словесній репрезентації субʼєктивного досвіду війни в контексті типологічних рис конструювання оповіді про "важке минуле".

Попередні наукові дослідження стосувалися культурної типології українських погранич загалом та фольклорної традиції українсько-молдовського пограниччя зокрема. Авторка монографії про символіку українського фольклору та співавторка дослідження про фольклорну традицію українців півночі Молдови.

Робота Надії у співпраці з проєктом UCORE стосується кодування двох хвиль розмов, записаних українською командою ініціативи "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни" у 2022 та 2024-25 роках.

Надія працюватиме з наперед заданим деревом кодів, згідно з яким маркуватиме різні фрагменти інтерв'ю. Згодом вона детальніше аналізуватиме ті частини записів, які позначені як "чутлива інформація". Наступним етапом її роботи буде підготовка транскриптів до подальшого архівування. Особливу увагу вона приділятиме тому, щоби враховувати побажання оповідачів й оповідачок щодо того, як мають зберігатися їхні свідчення.