Ганна Дробот

Ганна Дробот

незалежне онлайн-медіа "Точка Сходу"


  • Тема дослідження:
    Аналіз та систематизація масиву інтерв'ю з родинами військовополонених, цивільних полонених та осіб, зниклих безвісти (2024–2026)
    Період:
    2026
  • facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Практикиня документування війни, історикиня за фахом. Працює в незалежному онлайн-медіа "Точка Сходу", де з 2024 року системно фіксує усні свідчення родин військовополонених, цивільних полонених та осіб, зниклих безвісти з різних регіонів України. За цей час вона створила понад 200 інтерв’ю, що формують відкритий масив текстових і візуальних матеріалів про досвід полону, пошуку та очікування. До початку повномасштабного вторгнення працювала в медіа Маріуполя, де здобула багаторічний досвід журналістської та редакторської роботи. Закінчила Маріупольський державний університет за спеціальністю "Історія".

Тема полону є для неї не лише професійною, а й особистою: пережитий досвід життя в Маріуполі під час початку повномасштабної війни став точкою входу в системне документування цих історій. У своїй роботі вона поєднує журналістську практику з підходами усної історії, приділяючи особливу увагу етичним аспектам роботи з вразливими групами, зокрема добровільній згоді, безпеці та редагуванню свідчень без спотворення змісту. Є авторкою та сценаристкою документального фільму "Сильніша за смерть", присвяченого загибелі українського військового у російському полоні, а також низки відео- та текстових матеріалів про цивільних і військовополонених. 

Під час резиденції у Центрі міської історії у межах стипендії з документування та архівування війни LivArch Ганна працюватиме над проєктом, спрямованим на аналіз і систематизацію масиву інтерв'ю (2024–2026) як прикладу "живого архіву" війни. У межах проєкту вона планує структурувати зібрані матеріали, розробити базову модель архівної організації та окреслити принципи метаданих, етики публікації й довготривалого збереження таких свідчень. Робота має на меті перехід від інтуїтивної практики документування до системного підходу, який дозволить зберегти цей масив як ресурс для подальших досліджень і правозахисної діяльності.