Політика ІІ Речі Посполитої в царині розвитку архітектурного середовища малих міст Волині

Архітектурний образ міста формується, послідовно "вбираючи" стильові тенденції того чи іншого періоду. Історія Волині, яка щоразу опинялася на околицях імперій та держав (Велике Князівство Литовське, Російська імперія, ІІ Річ Посполита), відображає різнопланові стратегії влади щодо розвитку територій, що часом відбувався в умовах конфронтації між різними рівнями влади. Забудова малих міст Волині міжвоєнного двадцятиліття є унікальним зразком втілення "кресової ідеї Оплоту і Місії", сформованої у Польщі на початку 1920-х рр., модернізації усіх сторін суспільного і культурного життя, розвитку міського середовища.

Важлива роль у реалізації цих перетворень належала архітектурно-містобудівній діяльності, насамперед – трансформація міського середовища. Інтенсивний соціально-економічний розвиток регіону у вказаний період зумовив реалізацію фахово обґрунтованих стратегій просторово-функціонального формування структури міст, спрямованих на впорядкування їхньої забудови та підвищення рівня комфорту проживання мешканців. Відбулося розширення типології архітектурних об’єктів, зростання обсягів будівництва, в т. ч. житла, державних установ, закладів культури та освіти, храмів, промислових об’єктів та ін. Труднощі в цій галузі були масштабними і структурно складними. Для свого вирішення вони потребували колосальних матеріальних витрат та інтелектуальних зусиль значного числа спеціалістів усіх рівнів. Одним із першочергових завдань міської влади було регулювання, реконструкція існуючої та якісне формування нової забудови.

Архітектура міжвоєнного двадцятиліття, насамперед, ґрунтується на інноваційних рішеннях, спрямованих на поєднанні естетики з максимальною функціональністю. Романтичний традиціоналізм, активно пропагований теоретиками містобудування на поч. ХХ ст., як основа польського урбанізму, базувався на частковому оновлені міського середовища, його відбудові з наголосом на рисах національно-культурної самобутності.

Крізь призму аналізу архітектурно-містобудівних процесів, специфіки забудови та планувальної структури малих волинських міст – Володимир-Волинська, Горохова, Гощі, Дубна, Здолбунова, Кременця, Костополя, Ковеля, Корця, Любомля, Острога, Радивилова, Рожища, Рокитне, Сарн – Юлія Ягодка простежить особливості впливу політики ІІ Речі Посполитої на урбаністичний розвиток провінційного міського середовища 1921-1939 рр., сформує узагальнену картину архітектурного образу міських поселень у досліджуваний період.

Семінар відбувається у форматі робітні, на яку запрошені дослідники для обговорення наукових проектів, досліджень, які знаходяться на різних етапах розробки, а також завершених досліджень, які готуються до друку.

Участь в міському семінарі передбачає попереднє прочитання і обговорення тексту дослідника. Якщо ви хочете долучитись до семінару, будь ласка, напишіть нам на е-мейл Наталі Отріщенко ([email protected]) і ми завчасно надішлемо вам матеріали.