Радянська Україна і транснаціональна архітектура стандартизації

Радянська Україна і транснаціональна архітектура стандартизації

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др. Крістіна Кроуфорд

Кафедра історії мистецтв Університету Еморі

9.11.2023, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Запрошуємо на лекцію історикині архітектури та урбаністики Крістіни Кроуфорд. 

Лекторка розгляне історичний контекст сучасного руйнування промислової архітектури Східної України Росією. Прикладом стане Харків в часі, коли він був першою столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки (1919-1934 рр.). 

Під час зустрічі поговоримо про те, як у 1920-30-х роках, під час першої п'ятирічки сталінської індустріалізації, радянська влада інвестувала значні кошти у масштабні проєкти в Харкові та на Донбасі: на територіях, багатих на природні ресурси, а саме залізну руду, вугілля та зерно. Рішення про будівництво тракторного заводу на околиці Харкова, прийняте запізніло та з поспіхом, підштовхнуло українських архітекторів до інтенсивної стандартизації проєктування не лише заводу, але й житлового сектору. Новий Харків, так зване соціалістичне місто, яке українські архітектори спроєктували для робітників тракторного заводу, передбачав стандартизоване житло, будівлі соціальних служб і навіть повторювані міські квартали, щоб забезпечити швидке будівництво.

Інновації промислової архітектури, розроблені за допомогою американських технічних консультантів у Новому Харкові, потім були використані дедалі централізованішим радянським плановим режимом для швидкого будівництва інших промислових підприємств у регіоні та для колонізації віддалених місць по всьому Євразійському континенті. Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь", де навесні 2022 року українські солдати чинили вирішальний опір російським окупантам, також був місцем, втягнутим у транснаціональний обмін архітектурними типами в ранньорадянський період.

Дослідження ґрунтується на двох нещодавніх книгах лекторки "Просторова революція: Архітектура та планування в ранньому Радянському Союзі" (Cornell University Press, 2022) та "Детройт-Москва-Детройт: Архітектура для індустріалізації, 1917-1945" (у співавторстві з Жаном-Луї Коеном і Клер Ціммерман, MIT Press, 2023).

Ця лекція спробує віддати належне стандартизації дизайну як системи та водночас поставить під сумнів етику комплексного планування в цілому.

post picture

Др. Крістіна Кроуфорд

Кафедра історії мистецтв Університету Еморі

Архітекторка за освітою, професорка мистецтвознавства Masse-Martin NEH в Університеті Еморі. Її дослідження фокусуються на транснаціональному обміні ідеями про житло та міську форму у ХХ столітті. У 2001-2002 роках вона навчалася за програмою Фулбрайта в Києві, де досліджувала становлення української архітектури після здобуття незалежності. Восени 2023 року вона працює запрошеною викладачкою міської історії в Харківській школі архітектури. Деякі з її фотографій української архітектури можна переглянути в статті “Любовний лист до України мовою архітектури“. 

Мова лекції — англійська із синхронним перекладом на українську. Подія організована спільно з Читацьким клубом Харківської школи архітектури. Для глибшого розуміння теми лекції рекомендуємо вам прочитати дві нещодавні книги лекторки. Посилання на безкоштовне прочитання книг — у реєстраційній формі.

  • img

  • img

Зображення

Верхнє: обкладинка книги "Просторова революція: Архітектура та планування в ранньому Радянському Союзі. Ітака: Видавництво Корнельського університету, 2022

Галерея: Ольга Шахник