Сецесія у Львові

Сецесія у Львові

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

28 листопада 2014

Центр міської історії, Львів

Книга "Сецесія у Львові" – незвичайний альбом про архітектуру. Це – перша справді серйозна спроба презентувати художність сецесійного стилю у Львові. Сецесійні пам'ятки своєю унікальністю завдячують видатним архітекторам, які були пов'язані з Львівською Політехнікою. Винятковими прикладами такої архітектури є орнаменти, запозичені зі стилів Закопаного або Гуцульщини. Про цей проект так відгукнувся історик мистецтв, спеціаліст в галузі культурної спадщини міста, професор Яцек Пурхля: "Львівська сецесія – один із найвидатніших і добре збережених і водночас найменш відомих архітектурних комплексів у Центральній Європі початку ХХ ст. Я вважаю, що сецесійна архітектура Львова має бути одним з найважливіших розділів історії архітектури – і польської, і української, і європейської в цілому, а так наразі не є".

У книзі представлено 53 об'єкти, понад 190 кольорових фотографій і багато оригінальних архівних ілюстрацій і планів. Автори тексту – два дослідники: Жанна Комар (Міжнародний культурний центр, Краків) та Юлія Богданова (Інститут архітектури Львівської Політехніки). Автор більшості сучасних фотографій –український фотограф Сергій Тарсов. В публікації також використано світлини Катерини Лози (lwow.info), Олександра Новицького та Яцека Токарського. Відповідальна за дизайн книги – Емілія Боянчик (студія podpunkt.pl).

Професор Яцек Пурхля: "Книга – науково-популярна, і мені здається, що це дуже важливо. Робота в такому вигляді має шанс потрапити до широкої аудиторії по обидва боки кордону. Видання має не тільки шанс для популяризації львівської сецесії як явища, але й може сприяти захисту багатьох цінних пам'яток від руйнування і від вільної "ринкової економіки".

Книга видана у співпраці з Колегіумом Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві за участю Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.

Презентація книги відбулася за участю Юлії Богданової. Модератор – кандидат мистецтвознавства Ігор Жук.