Презентація книг австрійських дослідників про Броди та інші містечка на колишньому австрійсько-російському кордоні

Презентація книг австрійських дослідників про Броди та інші містечка на колишньому австрійсько-російському кордоні

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

15 березня 2012

Центр міської історії, Львів

Представив дослідження Берріс Куцмані. Головним дискутантом був історик, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Крип'якевича Василь Расевич. Презентація відбулася за участі Надзвичайного та Повноважного посла Австрійської Республіки в Україні мгр. Вольфа Дітріха Гайма.

Дві презентовані книги постали із дослідження прикордонних містечок на імперських периферіях Російської та Австрійської імперій, яке проводилося у Віденському університеті. Перша книга – це колективна монографія "Paulus Andelsgruber, Laurie Cohen, Boerries Kuzmany: Getrennt und doch verbunden. Grenzstaedte zwischen Oesterreich und Russland 1772-1918" [Розділені і все ж поєднані. Прикордонні містечка між Австрією й Росією 1772-1918 рр.](Відень, Boehlau 2011). Друга книга ґрунтується на дисертації доповідача "Boerries Kuzmany: Brody. Eine galizische Grenzstadt im langen 19. Jahrhundert" [Броди. Галицьке прикордонне містечко у довгому ХІХ сторіччі] (Відень, Boehlau 2011).

Про книги:

Розділені і все ж поєднані
Дослідження містечок на кордонах Габсбурзької імперії та Речі Посполитої, а з 1793/1795 р. – Царської Росії, є першою такою спробою вивчити обидві сторони кордону: на австрійсько-галицькій стороні це є Броди, Підволочиськ і Гусятин, а на волинсько-подільській стороні – Радивилів, Волочиськ і Гусятин (Хмельницької області).

Автори розглядають весь період існування цього кордону – від Першого поділу Речі Посполитої 1772 р. до кінця Першої світової війни 1918 р. Використовуючи за основу мікроісторичний підхід, на рівні невеликого прикордонного регіону автори показують традиції і переміни, які були наслідком "великої" політики.

Броди. Галицьке прикордонне містечко
Ця книга охоплює весь період – майже 150 років – австрійського панування у Галичині, виключаючи Першу світову війну. У кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Броди були великим комерційним осередком Центрально-Східної Європи. Тільки в останні десятиріччя ХІХ ст. місто перетворилося із центру міжнародної торгівлі та культурної ваги у периферійне містечко австрійсько-російського кордону.

Деякі риси відрізняли Броди від інших галицьких містечок. Жодне інше містечко Австро-Угорщини не було настільки переважно єврейським, де польські римо-католики та українські греко-католики ніколи не становили більше третини загальної людності. Крім того, Броди відігравали важливу роль у єврейській науці. Властивою містечку та його околицям була також сильна прив’язаність до москвофільських рухів. Протиставлення незвичайних Бродів та типових галицьких Бродів мимоволі чи навмисно формувало сприйняття міста у подорожніх записах, літературі чи пам’яті. Сьогодні існують різні способи, щоб пам’ятати габсбурзькі Броди. Переважно, але не тільки, вони будуються на етнічних основах і проминають ненаціональні. Крім того, частково накладаючи українські, польські, єврейські, австрійські та радянські пропам’ятні місця, ми також можемо знайти місця, де прослідковуються колишні економічні, адміністративні чи культурні функції у сьогоднішніх Бродах.

post picture

Берріс Куцмані

вивчав історію та русистику у Відні, Парижі та Москві. Ступінь доктора філософії він здобув на спільній програмі Віденського університету та Паризького університету Сорбонна. Тепер працює пост-докторським співробітником віденської дисертаційної програми "Австрійська Галичина та її багатокультурна спадщина".

За сприяння:

  • img

  • img

Зображення

Верхнє: Площа Ринок, м. Броди, 1929 р. Бібліотека Інституту народознавства, Львів / Міський медіаархів