Польський театр і візуальні мистецтва: конструювання ідентичності
24 - 25 травня 2016/ 18.00
Центр міської історії, Львів
Центр міської історії гоститиме лекції театрознавця Марціна Косцєльняка , що відбудуться в межах польсько-українського перформативного проекту "Мапи страху /Мапи ідентичності".
Історія польського мистецтва кількох останніх десятиліть показує, що такі слова як "цензура", "демократія", "нація" можна дефініювати і використовувати у різний спосіб. На прикладі вибраних праць польських творців театру і візуальних мистецтв 80-х років і сучасності Марцін Косцєльняк прослідкує наслідки мистецьких виборів, що були здійснені в часи політичних зламів.
Перша лекція буде стосуватися різних форм і причин цензорських інгеренцій у мистецькі процеси. Друга – зосередиться на польському мистецтві 80-х років – часах опозиційних рухів, військового стану, політичних протистоянь, які спричинили злам 1989 року.
25 травня, після лекції Марціна Касцєльняка, відбудеться відкрита дискусія "Митці в часи політичних зламів: польський і український досвід". Про вибір, який митці змушені робити під час політичного зламу і те, як це впливає на формування ідентичності; що означають поняття "цензура", "нація", "демократія" і як ці поняття змінюються. Розмовлятимуть: Марцін Косцєльняк, Євгенія Нестерович, Ірина Старовойт.
Др. Марцін Косцєльняк
театрознавець, театральний критик, асистент кафедри театру і драми Ягеллонського університету, заступник головного редактора театрального часопису “Didaskalia”, рецензент видання “Tygodnik Powszechny”. Автор монографії “Майже людське, майже моє. Театр Гельмута Кайзара” (“Prawie ludzkie, prawie moje. Teatr Helmuta Kajzara” ,2012), книги “Нездібні молоді та інші тексти про творців сучасного театру” (“Młodzi niezdolni i inne teksty o twórcach współczesnego teatru», 2014), а такожбагатьох рецензій і проблемних текстів, присвячених сучасним перформативним і візуальним мистецтвам. Друкувався у виданнях “Dialog”, “Notatnik Teatralny”, “Svĕt a Divadlo”, книжковій серії “Theater der Zeit”.
Євгенія Нестерович
культурна менеджерка, критикиня, журналістка, редакторка сторінки “Штука” у виданні Zbruc.eu (від 2013 року), програмний директор Мистецької ради “Діалог” (Львів, Україна). Співорганізаторка Свята музики у Львові (2013-2016). Дописує для видань LB.ua, Українська правда, Коридор.
Ірина Старовойт
літературознавиця, поетка, перекладачка, кандидатка філологічних наук (2001), доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, керівниця проектів Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ. Займається питаннями трансмісії, замороження і примирення конфліктів пам’яті засобами літератури і мистецтва.
В межах проекту "Мапи страху / Мапи ідентичності" відбудеться дві п’ятиденні робочі сесії (майстер класи для режисерів, драматургів, теоретиків театру і культури та акторів, а також лекції і дискусії) – у Львові і Харкові та дві семиденні репетиційні сесії – у Києві та Львові.
Результатом спільної праці польських і українських митців і теоретиків буде мобільна копродукція, презентація якої відбудеться в чотирьох українських містах: Києві, Львові, Харкові і Херсоні.
Головною темою проекту є страх як прихований фундамент сучасних європейських наративів ідентичності. Чим відрізняються індивідуальні й суспільні "мапи страху" і як вони співвідносяться з офіційною картографією? Наскільки вони приховані під героїчними дискурсами історії і якого сорому здатні завдати? Чи можуть "мапи ідентичності" бути негострими, змінними й неоднозначними? Чи географія страху й ідентичності виглядає схоже по обидва боки шенґенського кордону? Ці питання виражають тематичний контекст всієї діяльності проекту.
Проект реалізовує Stowarzyszenie Praktyków Kultury (Об’єднання практиків культури), Варшава, у співпраці з кількома українськими організаціями зі Львова, Києва, Харкова і Херсону, за підтримки East European Performing Arts Platform/ EEPAP (Східноєвропейська платформа перформативних мистецтв).
Проект дофінансовано із коштів Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.
