"Тут є Польща!": ідеологічні аспекти польського краєзнавства і туристичного руху, пов’язаного зі Львовом в 1918-1939 роках

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др. Ягода Вєжейска

Варшавський університет

13 грудня 2016 / 18.00

Центр міської історії, Львів

Лекція презентуватиме аналіз польського туристичного і краєзнавчого дискурсу і окремих проявів туристичного руху, пов’язаних зі Львовом у міжвоєнний період. Цей дискурс вже в 1918-1919 роках, тобто під час польсько-української війни і особливо після врегулювання конфлікту на користь поляків, представляв Львів (як цілий регіон давньої Східної Галичини, яку називали східною Малопольщею або Червенською землею) як простір виключно і типово польський.

Такий характер Львова будувався послідовно і з чималим успіхом. Він не був ідеологічно безпристрасним, а навпаки: мав всі ознаки символічного насилля, що досягалося риторикою, яка в сприйнятті багатьох поляків представляла галицьких євреїв, німців, а особливо українців як ворогів, або їх дематеріалізувала. Таким чином вона виключала представників цих груп з офіційної пам’яті міста, спричиняла щораз глибшу фрагментацію міського простору за національно-релігійними поділами і ставала причиною відповідних реакцій непольських мешканців міста як на словах, так і в діях. Створюваний, щоб підтримувати саме такий образ міста, туристичний і краєзнавчий дискурс і популярні в міжвоєнний період туристичні проекти пов’язані зі Львовом, творили державно- і націоворчий міф Львова як "міста Орлят". Вони також формували засновницьку легенду Другої Речі Посполитої про боротьбу в ім’я єдності польських земель і спільноти, маючи на увазі глибоку горизонтальну інтеграцію.

Аналіз буде зроблено на базі туристично-краєзнавчих путівників про Львів й описів і програм екскурсій по Львову в період 1918-1939 рр.

post picture

Др. Ягода Вєжейска

історикиня і літературна критикиня. Дисертацію захистила в Інституті літератури XX i XXI століття Кафедри полоністики Варшавського університету в 2011 р. Є авторкою книжки “Риторична автобіографічна інтерпретація. На прикладі Анджея Бобковського, Зигмунта Гаупта і Лео Липського”(2012). За докторську дисертацію, що стала основою для цього видання, отримала нагороду Архіву еміграції за найкращу докторську дисертацію на тему еміграції. Закінчила аспірантуру з маркетингу культури на Кафедрі журналістики і політичних наук Варшавського університету. Співпрацює з Державним інститутом кіномистецтва і часописом “Нові книжки” (“Nowe Książki”). Співавторка наукового проекту Галицька поліфонія: Місця і звуки (Galician Polyphony: Places and Voices) (2014-2015). Стипендіатка Центру міської історії Центрально-Східної Європи (2015/2016).