Автор шляґерів усіх часів — Емануель Шлехтер (1904-1943)

Це була розповідь про людину та її діяльність у часі, в якому жила; про особу, яка була одним із найвидатніших авторів пісень, діалогів та комедійних сценаріїв у Польщі міжвоєнного періоду — від середини 1930-х років Емануель Шлехтер був головним автором текстів для знаменитого фільмового композитора Генрика Варса.

Емануель Шлехтер походив із полонізованої єврейської родини середнього достатку. Як доброволець (будучи ще гімназистом) боровся у війні з більшовиками 1920 року. Студіював право в Університеті Яна Казимира у Львові і водночас виступав у кабаре та театрах. Від початку був пов'язаний з Польським Радіо Львів, де виявив себе як мовний пурист, про якого колеги говорили: "більш польський, ніж поляки". Навіть прізвище своє записував згідно з польською транслітерацією: Szlechter. Близько 1933 року виїхав до Варшави. Там став одним із найбажаніших авторів діалогів, сценаріїв, пісень. Брав участь у створенні майже тридцяти фільмів, в тім числі трьох фільмів Міхала Вашинського (Michał Waszyński) про львівських батярів — Щепка і Тонька. Його пісні і нині відомі у Польщі, хоча прізвище автора текстів залишається в тіні. Наприклад: "Кожен може кохати" ("Każdemu wolno kochać"), "А мені шкода літа" ("A mnie jest szkoda lata"), "Трішки щастя в коханні" ("Odrobinę szczęścia w miłości", "Сексепіл" ("Sexapeal"), "На дев'яту домовився з нею" (Umówiłem się z nią na 9-tą"). Із "львівських" пісень варто згадати: "Тілько ві Львові" ("Tylko we Lwowie"), "Серце батяра" ("Serce batiara"), "Маю ґітару ві Львові куплену" ("Mam gitarę kupioną we Lwowie", інша назва "Розспіваний Львів"("Rozśpiewany Lwów") чи "Ми два обацвай") ("My dwaj obacwaj"). Слухачі довідалися про життя та досягнення Емануеля Шлехтера на тлі епохи.

Лекція організована Центром міської історії за підтримки Українського Католицького Університету.