Цифрове мапування

Проект "Інтерактивний Львів" Центру міської історії відібрали для участі в Міжнародній конференції з публічної історії.

Презентація проекту відбувалася під час сесії постерів.

Пропонуємо ознайомитися з ідеєю та змістом постера, який керівник проекту Тарас Назарук представив учасникам конференції.

Що зображено на постері 

"Інтерактивний Львів" — онлайн-проект, що показує місто та його історію через місця та простори. За свою 10-річну історію проект підготував матеріали про понад тисячу об’єктів. Водночас ми перебуваємо у постійному процесі експериментування з цифровими інструментами для створення якісної платформи у полі цифрової гуманістики та публічної історії.

Щоби акцентувати на цифровій природі проекту, особливостях із цим пов’язаних, та зробити це в аналоговий спосіб — за допомогою паперового плакату, ми вирішили замість знайомої нам карти міста звернутися до того, що стоїть за цією картою — до бази даних, і через її природу пояснити суть "Інтерактивного Львова".

Ми попросили наших колег із компанії SiteGist, яка надає технічну підтримку цифровим проектам Центру міської історії, згенерувати документ про стан бази даних нашого проекту. На основі цього документу та з допомогою Gephi, програми для аналізу мереж і великих даних, розробленої у Технічному університеті в Комп’єнь (Франція), ми створили візуалізацію даних "Інтерактивного Львова".

Інтерфейс є важливим елементом у цифрових проектах і, серед іншого, виконує роль навігації. Її якість впливає на те, наскільки матеріали будуть доступними для аудиторії, наскільки історія, що опрацьована в рамках нашого проекту, буде публічною.

Для навігації базою даних на нашому постері, а також, для інтеракції, яка властива цифровим проектам і яка випливає з назви нашого проекту, був потрібен інструмент. І він мав бути іншим, ніж цифровий інтерфейс. Для цього ми вирішили скористатися картою Львова, яку в 1936 році місцева газета поширювала в якості додатку. Разом із мапою був поданий перелік вулиць, а поверх самої мапи була прикріплена лінійка. Знайти потрібну вулицю можна було на перетині двох чисел — з лінійки та шкали, що присутня по периметру мапи.

Ми скористалися форматом шкали та лінійки у візуалізації бази даних та виділили координати трьох фрагментів. Кожен із фрагментів показує певні аспекти того, чим є проект "Інтерактивний Львів".

Про що говорить візуалізація даних

Фрагмент Chronology показує період, до якого наш проект звертається найбільше. Із візуалізації помітно, що основна частина матеріалів стосується історії архітектури, міського планування та міської спадщини передусім з кінця XIX та початку XX століть. Водночас проект не має чітко обмежених часових рамок, натомість зосереджується на наукових фокусах дослідників, з якими співпрацює. Таким чином на карті позначені як об’єкти, що сягають своєю історією ранньомодерного періоду, так і приклади пізньорадянської соціалістичної забудови. Матеріали на сайті додатково згруповані за темами, наприклад, Єврейське місто, Сихів: макроісторія мікрорайону, або ж опубліковані як сторінки дослідження, наприклад, Підзамче: місця та простори.

Фрагмент Images розповідає про мультимедійність проекту та залучення різних джерел для побудови додаткових перспектив на об’єкти з енциклопедії. Розмір об'єкта позначає кількість пов'язаних із ним зображень. При ілюстрації місця та пояснення простору, в якому він розташований, ми передусім виходимо із сучасної перспективи. Ми залучаємо фотографів для документування сучасного стану об’єкта. Окрім цього, для низки об’єктів, що нанесені на карту міста, присутні історичні фотографії з Міського медіаархіву, ще одного цифрового проекту в Центрі міської історії. Це дає можливість, зокрема, простежити зміни цього місця. У співпраці з Державним архівом Львівської області для окремих об’єктів існує можливість оцифрувати та опублікувати креслення будівель, що дозволяє вивчити їхнє архітектурне планування.

Фрагмент Interrelations показує нам ще одну важливу складову цифрових проектів. Товщина кожної з ліній пояснює кількість зв'язків одного об'єкта з іншими. База даних "Інтерактивного Львова" передбачає не лише існування набору об’єктів, упорядкованого за певними категоріями (хронологією, типом будівлі, розташуванням тощо), а й побудовою пов’язань цього об’єкту з іншими у місті. Таким чином, погляд на окрему будівлю може бути поглядом на частину ширшої мережі пов’язань з іншими місцями, інституціями, персоналіями, а отже частину більш складної соціокультурної системи, якою є місто.

Проект є цифровою лабораторією для експериментів з інструментами аналізу та візуалізації історичних даних. Для побудови мультимедійних історій на основі наших напрацювань, ми намагаємося розробляти інструменти сторітелінгу, як зокрема, історія вулиці Богомольця — сецесійного ансамблю та важливої пам’ятки містобудування у Львові. Фокус на дослідженні мереж відбувається разом зі створенням відповідного інструменту. В рамках проекту "Уявна мапа Літературного Львова +-1939" на основі спогадів було сконструйовано та візуалізовано мережу, яка дозволяє простежити характер змін у літературному житті міста разом із становленням радянської влади.

Додатково "Інтерактивний Львів" намагається бути онлайн-платформою для освітніх ініціатив як у Центрі міської історії (у рамках програми "Далека-Близька історія. Про 90-і в інший спосіб"), так і у співпраці з іншими академічними інституціями (Crossroads of Empire, матеріали для міждисциплінарного семінару в Університеті Стетсона (США).

Над створенням постера працювали: Андрій Лінік, Ольга Заречнюк, Тарас Назарук.

Фотографії: Ольга Заречнюк, Тарас Назарук